Електричний потік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Електричний потік (Electric Flux)- потік вектора електричної індукції () через поверхню (не обов'язково замкнуту).

Відомо, що напруженість електричного поля залежить від властивостей фізичного середовища, в якому діє електричне поле (). Тому для повної характеристики електричного поля вводиться фізична величина, котра має назву електричної індукції (або електричного зміщення).

У випадку слабких[1] електричних полів, відсутності анізотропії та дисперсії, вектор електричної індукції та напруженість електричного поля зв'язані формулою:

,

де - діелектрична стала. Очевидно, що електрична індукція є векторна величина, що не залежить від властивостей середовища (оскільки останні просто входять в неї):

.

Електричний потік вектора електричної індукції через довільну поверхню в певній точці визначається через одиничний вектор нормалі до цієї поверхні в цій точці:

Звичайно, ця формула справедлива у випадку плоскої поверхні . В загальному випадку довільної поверхні необхідно брати інтегральний вираз для потоку вектора електричної індукції:

.

Дивись також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Яворский Б.М., Детлаф А.А., Милковская Л.Б. Курс физики. Т.2. Электричество и магнетиизм. Изд.3-е., М: Высшая школа, 1968.-412с.

Примітки[ред.ред. код]

^  1. Поля вважаються слабкими, якщо зміщення зв'язаних зарядів, а, отже, виклакана ними поляризація, лінійно залежать від прикладеного поля.

Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.