Елепайо
| Елепайо | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Гавайські елепайо (Chasiempis sandwichensis)
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
![Колонізація елепайо Гавайських островів і виникнення окремих підвидів[2]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Elepaio_colonization_of_Hawaiian_archipelago.png) Колонізація елепайо Гавайських островів і виникнення окремих підвидів[2] | ||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Елепа́йо[3] (Chasiempis) — рід горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae).
Опис[ред. | ред. код]
Елепайо є ендеміками Гавайських островів і ранеше вважалися конспецифічними[4][5][6]. Їх середня довжина становить 14 см, а вага 12-18 г. Один вид мешкає на острові Гаваї, другий — на Оаху, а третій — на Кауаї. Судячи по викопним решткам, елепайо не мешкали на острові Мауї-Нуї[en], або на островах, що утворилися на його місці. Імовірно, це пов'язано з тим, що екологічну ніше елепайо зайняли на цих островах представники роду Vangulifer з підродини мамоєвих[7]. Серед гавайських ендеміків, елепайо є одними з найбільш адаптованих птахів: жоден вид не вимер, хоча два з трьох стали рідкісними.
Елепайо є однією з перших птахів Гаваїв, що починає співати на світанку, і останньою, яка припиняє співати вночі; крім посвистів і стрекотіння, вони найбільш відомі своєю піснею, від якої і отримали свою назву: мелодійна і гучна трель, яка звучить як "ел-ле-ПАЙ-йо", або "еле-ПАЙ-йо". Елепайо гніздяться з січня по червень.
Види[ред. | ред. код]
Виділяють три види:[8]
- Елепайо кауайський (Chasiempis sclateri)[9]
- Елепайо оагуайський (Chasiempis ibidis)[10]
- Елепайо гавайський (Chasiempis sandwichensis)[11]
В культурі[ред. | ред. код]
В гавайській культурі елепайо були одними з найбільш знаменитих птахів[12][13]. Вони мали ряд визначних ролей в культурі і міфології гавайців. Головним чином, вони допомагали калаї ваа (будівникам каное) вибирити правильне дерево кої для їх ваа (каное). Елепайо — сміливі і допиливі птахи, їх приваблювали люди, і вони швидко навчилися користуватися з нових можливостей, пов'язаних з роботою людей[14]. Вони слідували за будівниками каное, які шукли підходяще дерево. Будівники вважали цих птахів духами-покровителями, втіленням богині-покровительки Леї. Якщо птахи починали дзьобати зрубане дерево, це означало, що в деревині живуть короїди і воно не годиться на побудову човна, однак, якщо птах не зацікавлювався деревом, це означало, що воно підходить. Звідси походить гавайське прислів'я «ʻUā ʻelepaio ʻia ka waʻa» — каное відзначене елепайо. Через комахоїдність елепайо вважали також втіленням Хіна-пуку-ай, богині-сестри Леї, що захищала культурні рослини і була покровительно. сільського господарства.
Етимологія[ред. | ред. код]
Наукова назва роду Chasiempis походить від сполучення слів дав.-гр. χαινω — роззявати рота і εμπις — комар, москіт.[15]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ J. Cabanis. Ornithologische Notizen. „Archiv für Naturgeschichte”. 13 (1), s. 207, 1847.
- ↑ Eric A. VanderWerf; Lindsay C. Young; Norine W. Yeung; David B. Carlon (2010). Stepping stone speciation in Hawaii's flycatchers: molecular divergence supports new island endemics within the elepaio. Conservation Genetics. 11: 1283—1298. doi:10.1007/s10592-009-9958-1.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ E.A. VanderWerf. Biogeography of 'Elepaio: evidence from inter-island song playbacks. „The Wilson Journal of Ornithology”. 119 (3), ss. 325–333, 2007. doi:10.1676/06-015.1.
- ↑ E.A. VanderWerf. Ecogeographic patterns of morphological variation in Elepaios (Chasiempis spp.): bergmann's, allen's, and gloger's rules in a microcosm. „Ornithological Monographs”. 73, ss. 1–34, 2012.
- ↑ E.A. VanderWerf, L.C. Young, N.W. Yeung, D.B. Carlon. Stepping stone speciation in Hawaii's flycatchers: molecular divergence supports new island endemics within the elepaio. „Conservation Genetics”. 11 (4), ss. 1283–1289, 2010. doi:10.1007/s10592-009-9958-1.
- ↑ James, Helen F.; Olson, Storrs L. (1991). Descriptions of Thirty-Two New Species of Birds from the Hawaiian Islands: Part II. Passeriformes (PDF). Ornithological Monographs. 46: 1—88. doi:10.2307/40166713.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Monarchs. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 липня 2022.
- ↑ Chasiempis sclateri у базі Avibase.
- ↑ Chasiempis ibidis у базі Avibase.
- ↑ Chasiempis sandwichensis у базі Avibase.
- ↑ Kanahele, George S. (1996): Waikiki 100 B.C. to 1900 A.D. Honolulu: University of Hawaii Press, p. 29, ISBN 0824817907.
- ↑ Soehren, Rick (1996): The Birdwatcher's Guide to Hawaiʻi. Honolulu: University of Hawaii Press, p. 1, ISBN 0824816838.
- ↑ VanderWerf, Eric A. (1994). Intraspecific variation in foraging behavior of Elepaio in Hawaiian forests of different structure (PDF). Auk. 111 (4): 917—932. doi:10.2307/4088824.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 99. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Посилання[ред. | ред. код]
- VanderWerf, Eric A. (2001). Two-Year Delay in Plumage Maturation of Male and Female ʻElepaio. Condor. 103: 756. doi:10.1650/0010-5422(2001)103[0756:tydipm]2.0.co;2.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |