Елліот Андерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Елліот Андерсон
Особисті дані
Народження 6 листопада 2002(2002-11-06) (21 рік)
  Вітлі-Бейd, Норт-Тайнсайдd, Тайн-енд-Вір, Північно-Східна Англія, Англія, Велика Британія
Зріст 179 см
Громадянство  Велика Британія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Ноттінгем Форест»
Номер 8
Юнацькі клуби
2011–2021 Англія «Ньюкасл Юнайтед»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2021–2024 Англія «Ньюкасл Юнайтед» 44 (0)
2022 →  Англія «Бристоль Роверз» 21 (8)
2024– Англія «Ноттінгем Форест» 3 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2018 Шотландія Шотландія U-16 1 (0)
2018–2019 Шотландія Шотландія U-17 3 (0)
2019–2021 Шотландія Шотландія U-18 2 (0)
2021 Англія Англія U-19 1 (0)
2022– Шотландія Шотландія U-21 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 1 вересня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 9 квітня 2024.

Елліот Андерсон (англ. Elliot Anderson; нар. 6 листопада 2002) — шотландський футболіст, півзахисник клубу «Ноттінгем Форест».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Уродженець Вітлі-Бей[en], графство Тайн-енд-Вір), Андерсон виступав за дитячу команду «Воллсенд Бойз», у віці восьми років приєднався до футбольної академії «Ньюкасл Юнайтед»[1]. У листопаді 2019 року підписав із клубом свій перший професійний контракт[2]. 9 січня 2021 дебютував в основному складі «сорок» у матчі Кубка Англії проти «Арсеналу»[3]. 18 січня 2021 року дебютував у Прем'єр-лізі, знову в матчі проти «Арсеналу»[4].

31 січня 2022 року Андерсон відправився в оренду в клуб Другої ліги «Бристоль Роверз» до кінця сезону 2021/22[5]. Після гри проти «Колчестер Юнайтед», в якій Андерсон забив переможний гол[6], головний тренер клубу Джої Бартон порівняв стиль гри Елліота з Дієго Марадоною[7][8]. За підсумками березня гол Андерсона після сольного проходу у ворота «Гаррогейт Таун» був визнаний найкращим голом місяця в Другій лізі[9]. У травні Андерсон отримав приз найкращому молодому гравцю в Англійській футбольній лізі за квітень, коли він забив 3 голи і зробив 2 гольові передачі в 6 матчах[10], а також приз найкращому гравцю Другої ліги у квітні[11].

У вересні 2022 року Андерсон підписав новий довгостроковий контракт з «Ньюкасл Юнайтед»[12].

1 липня 2024 року підписав контракт на пять років з клубом «Ноттінгем Форест»[13].

Кар'єра у збірній

[ред. | ред. код]

Він виступав за юнацькі збірні Шотландії[14], а 27 березня провів один матч за збірну Англії до 19 років[15].

У червні 2022 року дебютував за молодіжну збірну Шотландії до 21 року в матчі проти Бельгії (0:0)[16].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Індивідуальні

[ред. | ред. код]
  • Гол місяця в Другій лізі Англії: березень 2022[9]
  • Молодий гравець місяця Англійської Футбольної ліги: квітень 2022[10]
  • Гравець місяця в Другій лізі Англії: квітень 2022[11]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Хоча Елліот народився в Англії, він має шотландських предків з боку бабусі по батькові, а його дід по материнській лінії, Джефф Аллен[en] , грав на позиції лівого крайнього за «Ньюкасл Юнайтед» з 1964 по 1968 рік[17][18][19].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Introducing Elliot Anderson (англ.). Newcastle United F.C. 27 листопада 2020.
  2. ↑ Elliot Anderson signs first professional contract with Newcastle United (англ.). Newcastle United F.C. 8 листопада 2019.
  3. ↑ Arsenal 2–0 Newcastle United (англ.). BBC Sport. 9 січня 2021.
  4. ↑ Arsenal 3–0 Newcastle United (англ.). BBC Sport. 18 січня 2021.
  5. ↑ Elliot Anderson Signs For Rovers!. Bristol Rovers F.C. (англ.). 31 січня 2022.
  6. ↑ Bristol Rovers vs. Colchester United (англ.). Soccerway. 15 березня 2022.
  7. ↑ Joey Barton compares Newcastle youngster Elliot Anderson to Diego Maradona after Bristol Rovers win (англ.). Chronicle Live. 16 березня 2022.
  8. ↑ Bristol Rovers player ratings vs Colchester: Elliot Anderson's star shines brightest (англ.). Bristol Post. 15 березня 2022.
  9. ↑ а б Elliot Anderson Wins Goal of the Month Award For March! (англ.). Bristol Rovers F.C. 15 квітня 2022.
  10. ↑ а б Elliot Anderson Named EFL Young Player of The Month for April (англ.). EFL. 7 травня 2022.
  11. ↑ а б Sky Bet EFL Manager and Player of the Month April winners! (англ.). EFL. 13 травня 2022.
  12. ↑ Anderson signs new long-term deal with Magpies (англ.). Newcastle United F.C. 21 вересня 2022.
  13. ↑ Forest complete signing of Elliot Anderson. Nottingham Forest Football Club. 1 липня 2024. Процитовано 4 вересня 2024.
  14. ↑ How Toon teen Elliot Anderson went from Level 7 and idolising Yohan Cabaye to a deal with NUFC (англ.). ChronicleLive. 17 листопада 2019.
  15. ↑ England U19s hand Elliot Anderson a Three Lions debut at St George's Park (англ.). ChronicleLive. 27 березня 2021.
  16. ↑ Belgium U21 0–0 Scotland U21 (англ.). BBC Sport. 5 червня 2022.
  17. ↑ King, Dan (6 листопада 2020). Anderson wants to keep following in grandfather's footsteps after signing new contract. Newcastle United F.C. Процитовано 21 березня 2021.
  18. ↑ Vinton, Luke (27 листопада 2020). Introducing Elliot Anderson. Newcastle United F.C. Процитовано 21 березня 2021.
  19. ↑ Gibson, John (14 січня 2021). 'I was so proud' - Geoff Allen's dream lives on with grandson Elliot Anderson. ChronicleLive. Процитовано 21 березня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Елліот_Андерсон&oldid=43422262