Еліягу Краузе
| Еліягу Краузе | |
|---|---|
| івр. אליהו קרָאוּזֶה | |
 | |
| Народився | 23 травня 1878 або 1876 Бердянськ, Бердянський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1962 Тель-Авів-Яфо, Ізраїль |
| Поховання | Трумпельдорd |
| Країна |  Ізраїль |
| Діяльність | вихователь, агроном |
| Галузь | агрономія |
| Alma mater | Mikveh Israeld |
| Знання мов | іврит |
| Заклад | Mikveh Israeld і Q16131942? |
| Брати, сестри | Ester Simkind |
| Діти | Judith Marquet-Kraused |
Еліягу Краузе (івр. אליהו קרָאוּזֶה; вересень 1878, Бердянськ, Російська імперія — 23 травня 1962, Тель-Авів, Ізраїль) — фахівець-агроном, керуючий фермою Саджера та керівник сільськогосподарської школи Мікве-Ісраель.
Краузе здійснив алію з Криму до Палестини зі своїм братом Ефраїмом в 1892 році, в роки першої Алії. Брати вступили до аграрної школи «Мікве Ісраель», яку Еліяху Краузе закінчив з відзнакою. Після закінчення цього закладу освіти він за дорученням єврейського колонізаційного товариства був направлений до Ізміру в Туреччині. В околицях цього міста він заснував сільськогосподарську школу для євреїв «Ор Єгуда». З 1901 по 1913 рік Краузе був директором ферми Саджера та її агрономом, а також займався створенням заповідника «Бейт Кешет»[he]. Краузе заохочував залучення до роботи жінок — із 18 членів його колективу шестеро були жінками. Хоча ферма Саджера призначалася, перш за все, для навчання єврейських фермерів та охоронців, коли на фермі оселилися члени організації Бар Гіора[he], Краузе відмовлявся доручити їм охорону ферми, поки вони не довели, що охоронець-черкес недостатньо пильний.
З початком у 1914 році Першої світової війни Краузе був призначений керівником «Мікве Ісраель» і залишався на цій посаді протягом 42 років. З моменту заснування школи заняття в ній проводилися тільки французькою мовою, але в 1918 році, коли «війна мов» закінчилася, Краузе переконав Всесвітній єврейський союз, який курував школу, ввести викладання івритом.
Краузе одружився з Хаєю, донькою Єгуди Лейба Ханкіна[1] (сестрою Єгошуа Ханкіна). В шлюбі народилося троє дітей.
Еліягу Краузе помер у 1962 році на 84-му році життя і був похований на кладовищі Трумпельдор у Тель-Авіві[2].
На честь Краузе названі вулиці в ряді міст Ізраїлю, у тому числі пішохідна вулиця Краузе в Нетаньї, а також мошав Талмей-Еліягу (івр. תלמי אליהו), заснований в 1970 році.
- רחל ינאית בן צבי (Рахель Янаит Бен-Цви). אליהו קראוזה: אבי החינוך החקלאי בארץ (Элиягу Краузе: отец сельскохозяйственного образования в Израиле). — ירושלים : האגף לחינוך חקלאי במשרד החינוך והתרבות והנהלת, 1963. — 94 с.
- ↑ יהודה ליב חנקין– אנציקלופדיה לחלוצי הישוב ובוניו (Энциклопедия первопоселенцев - Иегуда Лейб Ханкин) / דוד תדהר (עורך) (редактор Давид Тидгар). — 1947. — Т. 2. — С. 679.
- ↑ אליהו קראוזה הובא למנוחות בבית־הקברות הישן בתל־אביב (Элиягу Краузе похоронен на старом кладбище в Тель-Авиве (івр.). דבר. 25 травня 1962. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 17 липня 2019.
- אליהו קראוזה (Элиягу Краузе) (івр.). דבר. 24 травня 1962. Процитовано 17 липня 2019.
- Семен Киперман (23 червня 2015). Любить человека, землю, природу и родину. Алеф (рос.). Процитовано 17 липня 2019.
- Еліягу Краузе 75 років, кіножурнал 1951 на YouTube Еліягу Краузе 75 років, кіножурнал 1951 (початок сюжету в 2:45)
FAST: 500745 · GND: 1146931719 · GKG: /g/120hhrzl, /g/11gf9bq5wl · ISNI: 0000000048729504 · J9U: 987007511769605171 · LCCN: no2003105208 · VIAF: 31693721 |
