Еме Сімон-Жирар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сімон-Жирар.
Еме Сімон-Жирар
Дата народження20 березня 1889(1889-03-20)[1]
Місце народженняXI округ Парижа, Париж, Франція або Париж, Франція[2]
Дата смерті15 липня 1950(1950-07-15)[1] (61 рік), 15 червня 1950(1950-06-15)[3] (61 рік) або червень 1950[2] (61 рік)
Місце смертіПариж, Франція
ПохованняБатіньйоль
Громадянство Франція
Професіяактор, сценарист, оперний співак
IMDbID 0800427
CMNS: Еме Сімон-Жирар у Вікісховищі

Айме Макс Саймон або Еме Сімон-Жирар (11 (20) березня 1889(18890320)[4] Париж (XI округу Парижу) — 15 липня 1950, Париж) — французький співак оперети та актор кіно.

Він був сином тенора Ніколя-Марії Сімон та співачки сопрано Джульєтти Сімон-Жирар.

Біографія

[ред. | ред. код]

Еме Сімон-Жирар найбільш відомий своєю першою роллю Д'Артаньяна в німому кіно, що складається з дванадцяти епізодів фільму «Три Мушкетери» Анрі Діамант-Бергера (1921).

Загалом він зіграв у 20 фільмах в період з 1921 до 1948 років.

Він похований в Парижі на кладовищі Батіньоль (24 ділянка).

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1913 : «Купання» (фр. la maison du baigneur) Адрієн Кайард (1790 м)  
  • 1914 :  «Далеко від очей, поруч із серцем» (фр. Loin des yeux, près du cœur) Луї Ле Фортезер
  • 1921 : «Три мушкетери» (фр. Les Trois Mousquetaires) Анрі Діамант-Бергера, складається з 12-ти епізодів для 14 500-метрової плівки -Д'Артаньян. 
  • 1922 : Le Fils du Flibustier кінороман  Луї Фейяд. Складається з 12-ти епізодів 
  • 1923 : «Чудовий Генріетт» (фр. La belle Henriette) Еме Сімон-Жирар    
  • 1924 : «Драма в Карлтонському клубі» (фр. Un drame au Carlton-Club) Йозефа Гуаріно (1600 м)   
  • 1924 : «Зелений Галлант»  (фр. Le Vert galant) фільм Рене Лепрінс, трансляція в 8 епізодах на 9000-метрову плівку — Анрі де Наварр.  
  • 1925 : «Мілорд Л'Арсуіла» (фр. Mylord l'Arsouille) Рене Лепрінз, трансляція у 8 епізодах для фільму 8470 м .
  • 1925 :  «Фанфан-ля-Туліпе» (фр. Fanfan-la-Tulipe) у 8 епізодах Рене Лепренса, транслюється у 8 епізодах. 
  • 1926 : «Чудовий друг» (фр. La Grande amie) Макса де Ріо (3200 м) — Жак де Ла Ферландієр   
  • 1927 : «Трансатлантичний» (фр. Les Transatlantiques) П'єра Колумбієр — Міський герцог Тірче   
  • 1930 : Le coffret à musique Жан-Луї Буке та Аліном Налпас -  короткометражний фільм
  • 1931 : «Чотири бродяги» (фр. Les Quatre vagabonds) Лупу Пік 
  • 1933 : «Фред Елліс Чемпіньоль» (Champignol malgré lui), незважаючи на самого себе — Андре де Сен-Флорімон   
  • 1933 : «Три мушкетера» (фр. Les Trois Mousquetaires), фільм, реабілітований Анрі Діамант-Бергером у двох епохах — Д'Артаньян
  • 1934 : «Люди узбережжя» (фр. Les Hommes de la côte) Андре Пелленца  
  • 1937 : La Fessée П'єра Карона — князь Гектор 
  • 1937 : «Арсен Люпен» (фр. Arsène Lupin) детектив Анрі Діамант-Бергер — журналіст  
  • 1937 : «Франсуа" (фр. François); інше назва: «Кохання прекрасного Ферронніера»  (фр. les Amours de la belle Ferronnière) Крістіан-Жак — Франциск І
  • Франциск І
  • 1937 : "Перлини корони" (фр. Les Perles de la couronne) Саша Гітрі та Крістіан-Жак — Генріх IV
  • 1938 : «Алексіс джентльмен" (фр. Alexis gentleman chauffeur) Максим де Вукорбайла — Генріх IV
  • 1945 : «Чорний лицар" (фр. Cavalier noir) Жільє Гранжіє — Сімон  
  • 1947 : «Патрон" (фр. Mandrin) Рене Джает, трансляція в двох епохах: «Визволитель» і «Трагедія століття» — «Рікорд».

Він також був сценаристом фільму Жака Натансона «La Fusée» у 1933 році

Театр

[ред. | ред. код]
  • 1919 : La Belle du Far-West, оперетта, музика Жермен Рейналь, лібрето Морис де Марсан, театр Аполлона (+ напрямок) 
  • 1922 : «Аннабелла», оперета в 3 діях Мориса Морре, музика Чарльз Ківільє, театр Феміна
  • 1927 : «Диявол у Парижі», оперета Альберта Віллемеца, Роберта де Флерса та Френсіса де Круаса (Тексти), музика Марселя Латтеса 
  • 1932 : «Новий рік», оперета Марселя Гербідона (лібрето), Альберта Віллемеца та Жана Бойера (тексти пісень), музика Рауля Моретті. 

Цитування

[ред. | ред. код]

Витяг із мемуарів Анрі Діаманта-Бергера про процес зйомок трьох мушкетерів: «д'Артаньяна», я обрав серед співаків спектаклів та оперетт, які виступали у Казино де Парі — Еме Сімона-Жирара. Гарний вершник, хороший фехтувальник, який знімався з молодецькою швидкістю  та винятковою легкістю. Він сміливець, який відмовився від двох професійних каскадерів».

Джерела

[ред. | ред. код]

Документи, що містяться в перевиданні фільму 1921 року: Три мушкетера Анрі Діамант-Бергер (TF1)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Catalog of the German National Library
  3. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. ↑ Archives en ligne de la Ville de Paris, état-civil du 11° arrondissement, registre des naissances de 1889, acte n° 1446 (vue 24 / 31) [1] [Архівовано 29 березня 2016 у Wayback Machine.] avec mentions marginales de mariages et de décès.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еме_Сімон-Жирар&oldid=40117194