Емілі Калкенберґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Емілі-Аахейм Калькенберґ)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Емілі Калкенберґ
бук. Emilie Ågheim Kalkenberg
Загальна інформація
Громадянство  Норвегія
Місце проживання Му-і-Рана
Народження 6 липня 1997(1997-07-06) (26 років)
Му-і-Рана, Нурланн, Норвегія
Спорт
Вид спорту біатлон[1]
Участь і здобутки
CMNS: Емілі Калкенберґ у Вікісховищі

Емілі Оґгейм Калкенберґ (норв. Emilie Ågheim Kalkenberg; (6 липня 1997(1997-07-06), Му-і-Рана, Нурланн)) — норвезька біатлоністка. Бронзова призерка чемпіонату Європи 2018 року в змішаній естафеті, дворазова призерка чемпіонату світу серед юніорів 2016 року.

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Першими міжнародними змаганнями в кар'єрі норвезької спортсменки став чемпіонат світу серед юніорів 2016 року, що відбувся в румунському Кейле-Гредіштей. У спринті серед дівчат до 19 років Калкенберґ здобула срібну медаль, поступившись лише співвітчизниці Каролін Ердаль, а в складі норвезької збірної здобула «бронзу» в естафеті[2].

2017 року біатлоністка дебютувала на Кубку IBU, а також взяла участь у чемпіонаті світу серед юніорів, проте не змогла там показати високих результатів. У грудні того ж року на Кубку IBU в Обертілліяху вона вперше в кар'єрі піднялася на п'єдестал пошани в змаганнях серед дорослих - команда в складі Емілі Калкенберґ, Каролін Кноттен, Ветле Шостада Крістіансена і Веґара Ермунсгеуґа виграла в змішаній естафеті[3].

У січні 2018 року Калкенберґ дебютувала в Кубку світу, однак, показавши 69-те місце у спринтерській гонці в Обергофі, не змогла відібратись у гонку переслідування. Наприкінці січня взяла участь у чемпіонаті Європи у Валь-Ріданні: в індивідуальній гонці не змогла піднятися вище за 8-ме місце, а в складі збірної Норвегії завоювала «бронзу» у змішаній естафеті[4].

Найвищі результати в Кубку світу Емілі Калкенберґ показала в лютому 2019 року в канадському Кенморі: в індивідуальній гонці на 12,5 км вона посіла 21-ше місце, а у складі жіночої норвезької команди виборола «срібло» в естафеті[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Український біатлон — 2006.
  2. Letters to Myself: Juniors to Olympians (англ.). IBU. 6 березня 2018. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 березня 2019.
  3. а б Профіль на сайті IBU [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  4. The final Ridanna European Championship titles go to Norway and Ukraine. biathlon-ridnaun.it (англ.). 28 січня 2018. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 13 березня 2019.