Енантіотропність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ена́нтіотро́пність (англ. enantiotropyability, нім. Enantiotropie f) — здатність поліморфних речовин зі зміною фізичних умов переходити з однієї модифікації в іншу, в обох напрямах.

Приклади енантіотропних речовин:

  • Олово — перетворення металевого β-Sn в α-Sn при температурі нижче 13,2 °C називається олов'яною чумою.
  • Залізо — при кімнатній температурі стабільною фазою є α-залізо (об'ємноцентрована кубічна ґратка), при температурах вище 911 °C це γ-залізо (гранецентрированная кубічна ґратка).
  • Кварц — α-кварц стабільний до 573 °C, вище β-кварц.
  • Кофеїн — β-кофеїн перетворюється на α-кофеїн при температурі 141 °C, який потім плавиться при 236 °C.
  • Аміачна селітра — Аміачна селітра зустрічається в п'яти модифікаціях (температури переходу: −16, +35, +85 і +125 °C).

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0