Карл Людвіг Енгель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Енгель Карл Людвіг)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Людвіг Егель
фін. Johann Carl Ludwig Engel, нім. Johann Carl Ludwig Engel

нім. Johann Carl Ludwig Engel
Народження2 липня 1778(1778-07-02)
Берлін, Пруссія, Німеччина
Смерть14 травня 1840(1840-05-14) (61 рік)
ПохованняГієтаніємі[1]
КраїнаФінляндія в складі Російської імперії
НавчанняБерлінська академія мистецтв
Діяльністьархітектор, художник, унаочнювач
Праця в містахТаллін, Гельсінки, Гаміна, Порі
Архітектурний стилькласицизм
Найважливіші спорудиOulu Cathedrald, Pyhän Kolminaisuuden kirkkod, St. John Church in Haminad, Helsinki Old Churchd і Сенатська площа
Нагороди
Орден Святої Анни
Діти·Carl Alexander Engeld
CMNS: Карл Людвіг Енгель у Вікісховищі

Карл Людвіг Енгель (нім. Johann Carl Ludwig Engel; 3 липня 1778(17780703), Берлін — 14 травня 1840, Гельсінгфорс) — фінський архітектор німецького походження, що додав місту Гельсінкі його характерний вигляд у стилі класицизму.

Біографія

[ред. | ред. код]

Уродженець Берліна. З 1809 року працював у Російській імперії, спочатку в Таллінні, потім (у 1815 році) переїхав до Гельсінгфорсу. За його проектами там були побудовані будинки університету й урядових установ (нині Президентський палац), а також величний Миколаївський собор.

За межами фінської столиці за проектами Енгеля побудована лютеранська церква в місті Гаміна, лютеранська церква приходу Яаккима (Лахденпох'я, Карелія)[2], православна дерев'яна Микольська церква в Суйстамо[3], будинок стаєнь (нині там розташовується гольф-клуб) у маєтку Виурула на околицях міст Халикко й Сало (Фінляндія), будинок муніципалітету в Порі та інші будівлі.

Обрані фото споруд

[ред. | ред. код]
Карл Людвиг Енгель. Морські казарми, 1816-1838 рр., Гельсінки

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Find a Grave — 1996.
  2. «Колишні церкви в колишній Фінляндії»::Лахденпох'я. Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 1 лютого 2013.
  3. Печі й каміни. Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 1 лютого 2013.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]