Енком'єнда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ілюстрація з Кодексу Кінгсборо: енкомендеро (поміщик) карає індіанця

Енком'єнда (ісп. encomienda — букв. — піклування, захист) — форма залежності населення іспанських колоній від колонізаторів. Запроваджена 1503 року. Падіння енком'єнди почалося 1510 року, коли Домініканські місіонери почали протестувати проти зловживань щодо місцевих жителів. Скасована в XVIII столітті.

Місцеві жителі «доручалися» енкомендеро (поручителю) та були зобов'язані платити податок та виконувати повинність (робота на рудниках). Спочатку енком'єнда передбачала низку заходів, які повинні були проводитися колоністами, з метою навернення індіанців у християнство та прилучення їх до європейської культури. Проте під час втілення в життя вона майже повсюдно виродилася в кріпосне право.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]