Рудник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рудни́к (рос. рудник, англ. mine, pit; нім. Bergwerk n, Grube f, Erzgrube) — гірниче підприємство, що видобуває переважно рудні корисні копалини підземним способом. До XX століття рудниками називали також копальні, де видобувались нерудні корисні копалини і вугільні шахти.

Може об’єднувати кілька суміжних шахт або розрізів із загальним комплексом споруд (на поверхні) і допоміжних цехів. Є металеві, соляні та інші рудники.

Місце видобутку залізної руди може також називатися «ру́дня».[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]