Енхейридіон
 Видання 1683 року грецькою та латинськими мовами. | |
| Автор | Епіктет / Арріан |
|---|---|
| Країна | Греція |
| Мова | Койне |
| Тема | Етика |
| Жанр | Філософія |
Енхейридіон - (давн.-гр.: Ἐγχειρίδιον Ἐπικτήτου) - філософська праця, яку приписують Епіктету, хоча автором де-факто є Флавій Арріан, позаяк Епіктет дотримувався порад Сократа не записувати власні думки. Арріан в молодості був на лекціях Епікета в Неаполі й регулярно конспектував усі слова лектора. Оригінальна назва, що отримала початок від автора, точно невідома. В античності "Енхейртдіон" поширювався під різними найменуваннями, а сам Арріан в листах до Луція не рідко прозивав записи "щоденником" або "словами".[1][2]
Енхейридіон — це зібрання коротких і розгорнутих речень, що стосуються питань задоволення, обов'язків людини й цінностей, до яких потрібно прагнути, а також доброчинність і цілі в житті. Автор неодноразово підкреслює різницю між простими людьми й філософами. Проста людина очікує користь або шкоду не від себе (як філософ), а от зовнішніх речей, тому бути філософом часто асоціюється з добровільними насмішками себе зі сторони інакшомислячих. Все, що стосуються людини, розбито на дві групи в роботі:[3]
- Речі, залежні від людини — судження, бажання, ненависть.
- Речі, не залежні від людини — до них відносяться: тіло, майно, слава, гідність
Речі, що не залежать від людини, повинні виконувати підневільну функцію, а те, що вони вважаються важливими і вільними, породжує незадоволення і скарги, супроти богів і інших людей. Невдачі в житті, зустріті чоловіком за власної провини (коли, скажімо, небеса не дарують йому бажаних благ), не повинні викликати жалості: "Не намагайтеся підкорити хід подій власній волі, але підкори власну волю ходу подій, і життя мине повз тебе в задоволенні". Далебі не схвалюючи пасивність, Епіктет закликає нас осягнути "природу" і побачити бажання бути самим собою, як владний принцип Всесвіту.
Поняття[ред. | ред. код]
Слово «енхейридіон» (давньогрецьке : ἐγχειρίδιον) є прикметником, що означає «в руці» або «готовий до рук».[4] Іноді це слово означало зручний меч або кинджал, але разом зі словом «книга» (biblion, грец. βιβλίον) воно означає зручну книгу або підручник.[4] Епітет у Проповідях часто говорить про принципи, які його учні повинні мати «під рукою» (грецька : πρόχειρα).[4] Поширені англійські переклади назви: Manual або Handbook.[5]
Література[ред. | ред. код]
- Епіктет. Енхейридіон і Фраґменти. Пер. з грец. Омелян Омецінський. — Буенос-Айрес: Видавництво Юліяна Середяка. — 103 ст.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Oldfather, William Abbott (1925), Epictetus, the Discourses as reported by Arrian, the Manual, and Fragments, vol. 1, Loeb Classical Library.
- ↑ Rolleston, T. W. H. (1881), The Encheiridion of Epictetus, Kegan, Paul, Trench, & Co.
- ↑ Matheson, Percy Ewing (1916), Epictetus: The Discourses and Manual together with Fragments of his Writings, Oxford University Press.
- ↑ а б в (Matheson, 1916, с. 263)
- ↑ (Oldfather, 1925, с. xii)