Епігеосинклінальні гори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Епігеосинклінальні гори (рос. эпигеосинклинальные горы, англ. epigeosyncline mountains; нім. Epigeosynklinalsgebirge n) — гори, які виникли в орогенний етап тектонічного циклу, що йшов безпосередньо за геосинклінальним етапом того ж циклу.

Складені відносно слабко консолідованими породами.

Орографічні елементи часто збігаються зі складчастими структурами крупних порядків. Характерний вулканізм (сучасний або неоген-четвертинний).

У сучасну геологічну епоху до епігеосинклінальних гір належать гори, що сформувалися в альпійській геосинклінальній області (наприклад, Альпи, Карпати, Кавказ, Копетдаг та інші).

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]