Естетизм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Естети́зм — (з грецької «почуттєвий, здатний відчувати») — підхід до творчої діяльності, зокрема мистецтва, як до предмета витонченої насолоди. Виник у XIX ст. Типовий прояв — теорія «мистецтво для мистецтва».
У мистецтві[ред. • ред. код]
Напрямок в мистецтві кінця 19 початку 20 століть.
В літературі[ред. • ред. код]
В літературі естетизм — тенденція в англійській літературі, яка сформувалася наприкінці 19 століття під впливом ідей Джона Рескіна та Волтера Пейтера.
Найяскравішим представником естетизму став Оскар Уайльд, який вважав, що мистецтво живе своїм життям незалежно від дійсності і тому перебуває в опозиції до свого часу, що життя наслідує мистецтво, а не навпаки, що «немає книжок моральних або аморальних, є книжки добре написані або погано написані»[1].
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ «Портрет Доріана Грея», передмова Оскар Уайльд
Література[ред. • ред. код]
- «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.
