Етнопарк «Ладомирія»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Етнопарк «Ладомирія»
50°08′12″ пн. ш. 25°15′20″ сх. д. / 50.13675000002777438° пн. ш. 25.25566666669444515° сх. д. / 50.13675000002777438; 25.25566666669444515Координати: 50°08′12″ пн. ш. 25°15′20″ сх. д. / 50.13675000002777438° пн. ш. 25.25566666669444515° сх. д. / 50.13675000002777438; 25.25566666669444515
Тип музей
Країна  Україна
Адреса Україна, 35500, Рівненська обл., Радивилівський район, місто Радивилів, вулиця Шкільна, будинок 1
Засновано 2019
Сайт ladomyriia.com
Етнопарк «Ладомирія». Карта розташування: Україна
Етнопарк «Ладомирія»
Етнопарк «Ладомирія» (Україна)
Мапа

CMNS: Етнопарк «Ладомирія» у Вікісховищі

Етнопарк «Ладомирія» — це арт-простір, розташований у місті Радивилів, Рівненська область. Він представлений у вигляді чотирьох локацій: музей під відкритим небом, проект «Майстерня Етнобрендів», ткацька майстерня «Серпанок» та музей автентичного костюма. Площа етнопарку становить 8,5 га землі[1].

У 2021 році музей отримав нагороду Ukraine tourism award в номінації «Регіональний прорив року»[2].

Історія[ред. | ред. код]

Відкриття «Ладомирії» відбулося у вересні 2019 року за ініціативою Центру дослідження і відродження Волині, на чолі з керівником Володимиром Дзьобаком. На момент створення в етнорезиденції були розміщені три локації: проєкт «Майстерня етнобрендів», ткацька майстерня «Серпанок» та музей одягу Великої Волині «Ладомирія».

15 грудня 2020 року працівники арт-простору відкрили ще одну локації — Музей просто неба[3]. Першими експонатами стали три реконструювані споруди — типовий одноповерховий житловий будинок Волині XIX — початку ХХ століття; житловий будинок цього ж періоду, що представляє Івано-Франківщину, та кліть (або «холодна комора») — окрема господарська будівля, яку селяни використовували для зберігання зерна, продуктів, одягу та інших цінних речей. Всі будинки — дерев'яні й відтворені майстрами за автентичними технологіями з використанням традиційних для відповідних регіонів України матеріалів. Над реконструкцією впродовж декількох місяців працювала команда реставраторів на чолі з Ігорем Колобейчуком.

У 2021 році працівники музею розпочали начиняти українські хати речами побуту: скринями, столами, печами тощо. Для цього були проведені консультації зі спеціалістами із музею в Пирогово.

У 2020 році було створено онлайнплатформу для збору автентичного вбрання у рамках проєкту «Ладомирія — відкритий простір». Його реалізцвав «Центр дослідження та відродження Волині» за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Загальна вартість проєкту становила трохи більше 1,3 млн грн.[джерело?]

В рамках проєкту були організувані практичні курси з відтворення автентичного одягу, у яких взяли участь 30 майстрів зі всієї України. На базі «Ладомирії» вони поглибили свої знання з ткацтва, вишивки та пошиття традиційного одягу[4].

Опис[ред. | ред. код]

Головна мета працівників етнорезиденції — облаштувати історико-туристичний хаб, який стане стартовою точкою в подорожі Рівненщиною для українських та іноземних туристів, а також дасть змогу відвідувачам опинитися в Україні XIX століття[1].

Наразі[коли?] музей продовжує займатися пошуком артефактів, предметів побуту та господарського вжитку, автентичних для українців історичної Волині та заходу України. Крім того, в етнокомплексі проводять дослідження щодо вирощування, заготівлі та приготування грибів, вивчають технологію автентичного розпису, проводять роботу із повернення у вжиток автентичних волинських прикрас, а також займаються книговидавничою справою: тут вийшла в друк книга «Велика Волинь» — масштабна наукова робота з дослідження території історичної Волині, починаючи від найдавніших часів до появи слов'ян.

В етнопарку «Ладомирія» займаються виготовленням автентичного одягу. Розпочали роботу з відродження серпанкового полотна, його ткали на Поліссі із добірних сортів льону.

Експозиції[ред. | ред. код]

Музей ручного ткацтва в «Ладомирії»[ред. | ред. код]

Музей автентичного костюма

Містить зібрання унікальних відтворених з оригіналів експонатів українського автентичного одягу, які вишуковували в музеях та приватних колекціях більше 10 років. Найбільша цінність Музею: 5 повних відтворених серпанкових костюмів із української рукотворної тканини, що поєднує легкість, прозорість та водночас міцність і довговічність[5].

Майстерня ручного ткацтва «Серпанок»[ред. | ред. код]

Ткацтво серпанкового полотна

Один з проектів громадської організації «Центр дослідження і відродження Волині», в кому майстри відтворюють речі з експонатів різних музейних та приватних колекцій (традиційний український одяг, крайки, камізельки, полотно, рушники, сумки тощо). Майстерня «Серпанок» — це єдине місце в Україні, де тчуть серпанок (одяг, у який була вбрана сама Мавка з «Лісової пісні». Спеціалісти майстерні детально вивчали і відтворити повний серпанковий стрій впродовж кількох років[6].

«Волинський серпанок» – перший проєкт і справа, який ми відродили. Він є серцем «Ладомирії». Це – унікальна технологія ткання надтонкої лляної тканини, яка мала три основні призчення: весільний одяг, перший день жнив і на великі свята у літній період. І зараз є попит на серпанок»

— розповідає директор Володимир Дзьобак.

В майстерні відтворено більше десяти ткацьких верстатів, різного призначення та специфіки. Екскурсія по території майстерні включає в себе практичне знайомство відвідувачів з процесами ткання одягу.

Камінна зала[ред. | ред. код]

Ця велика зала створена для творчості, проведення пресконференцій та майстер-класів. Виконана у стилі етнолофт, з великими вікнами та дерев'яним оздобленням. В залежності від потреб конкретного проекту або заходу площа зали може трансформуватися і ділитися на зони.

Під час російського вторгнення в Україну в 2022 році камінна зала етнорезиденції стала місцевим волонтерським центром[7].

Видатні гості[ред. | ред. код]

У 2019 році в етнорезиденції побували доктор мистецтвознавства, автор багатьох наукових монографій Олена Никорак і кандидат мистецтвознавства Тетяна Куцир[8][значущість факту?].

Нагороди[ред. | ред. код]

У 2021 році музей отримав нагороду Ukraine tourism award в номінації «Регіональний прорив року»[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б У Радивилові – нова туристична візитівка краю. ВІСТІ РІВНЕНЩИНИ (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  2. а б Назвали переможців туристичної премії Ukraine Tourism Awards 2021. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
  3. У Радивилові відкрили етномузей просто неба (фото). Інтернет-видання "Час-Дій" (укр.). 17 грудня 2020. Процитовано 17 травня 2022.
  4. https://web.archive.org/web/20220517163833/https://suspilne.media/165869-cifrovij-arhiv-ukrainskoi-vulicnoi-modi-hh-storicca-sukae-svitlini-z-simejnih-arhiviv/. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  5. Музеї - «Етнопарк "Ладомирія"» - вул. Шкільна, 1, Радивилів, Рівненська область, 35500. rivne.travel (укр.). Процитовано 19 травня 2022.
  6. Ладомирія: чим вражає етнопарк у Радивилові. history.rayon.in.ua (укр.). 18 грудня 2020. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  7. У Радивилові продовжує працювати етнопарк Ладомирія. ФОТО. kultura.rayon.in.ua (укр.). 12 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  8. Працює етнорезиденція "Ладомирія" в Радивилові | РАДИВИЛІВ.info (укр.). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.