Ефект Томса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ефект Томса (англ. Toms effect; нім. Toms-Effekt m) — значне зменшення втрат тиску при турбулентному режимі руху води і розчинів на її основі при вмісті в дуже малих концентраціях деяких полімерів. Цей ефект найвідчутніший для труб малого діаметра, при великих числах Рейнольдса і для полімерів з великою молекулярною масою. Масова частка полімера становить 10-5 — 10-3. На практиці використовують натрієву карбоксиметилцелюлозу, поліізобутилен, поліакриламід, різні смоли тощо.

Література[ред. | ред. код]