Жайворонок-серподзьоб
| Жайворонок-серподзьоб | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Chersophilus duponti (Vieillot, 1824) | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| * Alauda duponti | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Жайворонок-серподзьоб[2] (Chersophilus duponti) — вид горобцеподібних птахів родини жайворонкових (Fringillidae).
Поширення[ред. | ред. код]
Вид поширений в Північній Африці (Єгипет, Туніс, Лівія, Марокко) та в Іспанії. Бродячі птахи спостерігалися у Франції, Італії, Греції, на Мальті та Кіпрі.
Опис[ред. | ред. код]
Стрункий птах завдовжки 17-18 см, вагою 32-47 г, з довгими шиєю та ногами. Дзьоб тонкий та довгий, злегка зігнутий. Верхня частина тіла сіро-коричнева, горло та груди біло-коричневі, черево біле. Від дзьоба над оком проходить біла смуга.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Птах живе у піщаних пустелях та степах з невисокою рослинністю. Живиться комахами та насінням. Гніздо облаштовує на землі біля основи чагарника. У гнізді 3-4 яйця. Інкубаційний період складає 12-13 днів. Доглядають за пташенятами і годують їх обоє батьків протягом 8 днів або довше.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2018). Chersophilus duponti. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
