Жаліло Ярослав Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярослав Анатолійович Жаліло
Ярослав Жаліло у 2014
Ярослав Жаліло у 2014
Народився 16 грудня 1970(1970-12-16) (48 років)
м. Київ
Місце проживання Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність економіст
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів економіка
Науковий ступінь доктор економічних наук
Нагороди
Заслужений економіст України

Яросла́в Анато́лійович Жалі́ло (нар. 16 грудня 1970, м. Київ) — український економіст. Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. Директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень. Президент недержавної організації Центр антикризових досліджень. Кандидат економічних наук (1996). Старший науковий співробітник (2002). Доктор економічних наук (2016).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Ярослав Анатолійович Жаліло народився 16 грудня 1970 року в Києві. У 1993 році закінчив економічний факультет Київського університету (спеціальність — політична економія). У 1996 році закінчив аспірантуру.

У 1996 році в Київському університеті захистив кандидатську дисертацію «Стратегія і тактика в державному регулюванні ринкових економічних систем».

У січні — травні 1997 року навчався в Об'єднаному Віденському інституті (Австрія), у грудні 2000 року — в Школі політичних досліджень (Гарвардський університет, США).

2 вересня 2009 р. присвоєно почесне звання Заслуженого економіста України.

24 серпня 2013 р. нагороджений орденом "За заслуги" третього ступеня.

Від липня 1993 року — старший консультант, від жовтня 1997 року — завідувач відділу, від січня 2009 року — заступник директора, від квітня 2010 до серпня 2014 — перший заступник директора, від серпня до вересня 2014 — заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. З жовтня 2014 — провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ. З жовтня 2018 - заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень.

У 19951996 роках був науковим консультантом президента Українського союзу промисловців і підприємців.

З листопада 2014 до червня 2015 — Радник Президента Асоціації платників податків України.

У 2016 р. в Інституті економіки та прогнозування НАНУ захистив докторську дисертацію "Інституційна обумовленість і суб'єктність формування економічних стратегій".

З травня 2016 р. - керівник економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень.

З грудня 2017 р. - директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень.

Від лютого 1999 року — президент громадської організації Центр антикризових досліджень.

Державний службовець: від травня 2005 року — третього рангу.

Володіє англійською та іспанською мовами.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор (співавтор) монографій:

  • «Регулювання ринкової економіки: сучасний досвід розвинених країн» (1996),
  • «Економічна стратегія держави в нестабільних ринкових економічних системах» (1998),
  • «Корпоративні інтереси і вибір стратегічних пріоритетів економічної політики» (1999, співавтор),
  • «Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика» (2003),
  • «Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації» (2005),
  • «Теорія та практика формування ефективної економічної стратегії держави» (2009).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]