Жан-Луї де Рамбюр

Жан-Луї де Рамбюр
фр. Jean-Louis de Rambures
Народився	19 травня 1930(1930-05-19) Париж, Франція
Помер	20 травня 2006(2006-05-20) (76 років) Водрикур
Країна	Франція
Діяльність	журналіст, перекладач, письменник, літературний критик
Alma mater	Інститут політичних досліджень
Знання мов	французька і німецька
Заклад	Ле-Монд і L'Express
Рід	Borel de Brétizel familyd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Жан-Луї де Рамбюр(фр. Jean-Louis de Rambures; *19 травня 1930, Париж; † 20 травня 2006, Водрикур (Сомма)) — французький журналіст, письменнико перекладач та аташе з питань культури. Його повне ім'я Жан-Луї Вікомт де Братізель Рамбюр.

Життя

Його батьками були: бразил'янка Люсіль Калогера та її чоловік, пікардійський граф Бернар де Братізель Рамбюр. З дитинства оволодів не тільки мовою своїх батьків — португальською та французькою, а ще й рано вступив в контакт з німецькою мовою та літературою, з яких надалі вдало перекладав. Після закінчення школи в Тулузі та Парижі відвідував університети в Парижі та Тюбінгені, отримавши по закінченню «Diplom de l'Institut d'Etudes Politiques de Paris», «Licence en droit» та «Licence d'allemand». В 1958 році почав працювати в щомісячнику «Realités», для якого він писав багато портретів людей мистецтва таких як Герберт фон Караян, Карлхайнц Штокхаузен, Лукіно Вісконті та інших. З 1968 року писав для художнього журналу Connaissance des Arts, L'Express та щоденної газети Le Monde, які протягом 25-ти років друкували його вклади. Він особливо був зацікавлений у роботі письменників та виникненням літератури, тому зв'язувався з багатьма письменниками та письменницями свого часу, а також різними авторами, такими як Ролан Барт, Жульєн Ґрак, Жан-Марі Гюстав Ле Клезіо, Елен Сиксу, Герта Мюллер, Ернст Юнгер, Томас Бернхард, Гюнтер Грасс, Генріх Белль та багато інших відкликалися та погоджувалися давати інтерв'ю. Після цього вийшла його основна робота «Comment travaillent les écrivains» («Як працюють письменники», Flammarion, Paris, 1978), в якій знаходиться 25 інтерв'ю з письменниками. Також ця робота була переведена на японську мову і була видана в 1979 році в Токіо (Chuokoron-sha, Inc. Tokyo). На початку сімдесятих де Рамбюр працював як аташе з питань культури своєї країни в Бонні, з 1975 року у відділі культури французького міністерства закордонних справ. Між 1987 та 1995 був директором Institut français, спочатку в Саарбрюкен, потім у Франкфурт-на-Майні. Також завоював собі ім'я як перекладач, зокрема завдяки йому став відомим французькій публіці Пауль Нізон.

Нагороди

Жан-Луї де Рамбюр отримав відзнаку як Chevalier des Arts et des Lettres та був удостоєний ордена " За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччини " першого ступеня.

Твори

«Comment travaillent les écrivains» («Як працюють письменники», Flammarion, Paris, 1978)

Джерела

• Jean-Louis de Rambures — Article publié le 31 Mai 2006
• Par Nicole Zand — Source : LE MONDE — Taille de l'article : 267 mots

Extrait :

• Traducteur, critique, et grand connaisseur de la littérature allemande. JEAN-LOUIS DE RAMBURES, spécialiste de la littérature allemande, traducteur et critique, qui collabora pendant près de vingt-cinq ans au " Monde des livres ", est mort dimanche 21 mai. Il a été enterré mardi 23 mai, à Vaudricourt (Somme). Né en 1930 à Paris, fils d'un vicomte picard et d'une Brésilienne qui le fit élever par une gouvernante allemande, tel un personnage de Thomas Mann, bilingue de naissance, il s'évada bientôt dans l'écriture des autres, passionné par le métier des écrivains, la structure de leur style et les diverses conceptions de la traduction.

• lemonde.fr Archiv

Посилання

• Портрет Жан-Луї де Рамбюра [1] [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.]
• [2] [Архівовано 17 липня 2011 у Wayback Machine.]Бібліографія перекладених творів П. Нізона де Рамбюром
• Фотопортрет [3]