Жан-П'єр Буайє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жан-П'єр Буайє
фр. Jean-Pierre Boyer
Жан-П'єр Буайє
Прапор
2-й Президент Гаїті
30 березня 1818 — 13 лютого 1843 року
Попередник: Александр Петіон
Наступник: Шарль Ерар ді Рив'єр
 
Рід занять: політик
Народження: 15 лютого 1776(1776-02-15)
Порт-о-Пренс
Смерть: 9 липня 1850(1850-07-09) (74 роки)
Париж, Франція
Поховано: Пер-Лашез
Дружина: Марі-Мадлен Лахенуа

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Жан-П'єр Буайє (фр. Jean-Pierre Boyer; 15 лютого 1776 — 9 липня 1850) — один з лідерів Гаїтянської революції, президент Гаїті з 1818 до 1843 року. Об'єднав північну та південну частини країни 1820 року, а також захопив та узяв під свій контроль Санто-Домінго (тогочасна назва Домініканської Республіки), що призвело до об'єднання всього острова Гаїті під владою одного уряду 1822 року. Буайє правив країною довше за будь-якого іншого з латиноамериканських президентів-революціонерів його покоління.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Порт-о-Пренсі. Його батько був заможним ремісником-французом, мати — звільненою рабинею гвінейського походження. Здобув освіту у Франції, де скінчив військове училище.

Повернувшись на Гаїті, Буайє невдовзі був змушений виїхати у вигнання до Франції. Повернувся на батьківщину разом із Александром Петіоном 1802 року з французьким загоном під командуванням генерала Шарля Леклерка. Коли стало зрозуміло, що французи збираються знову запровадити рабство й обмеження свобод кольорового населення, Буайє приєднався до патріотичного руху під проводом Петіона й Жан-Жака Дессаліна, який очолював боротьбу колишньої колонії за незалежність. Після приходу до влади на півдні країни Петіона останній призначив Буайє своїм наступником.

Коли Санто-Домінго проголосив незалежність наприкінці 1821 року, Буайє швидко організував вторгнення та взяв територію сучасної Домініканської Республіки під контроль гаїтянських військ, об'єднавши весь острів під своєю владою до 9 лютого 1822 року. Буайє правив островом Гаїті до 1843 року, коли втратив підтримку еліти й був усунутий від влади.

Джерела[ред.ред. код]

  • Brown, Gordon S., Toussaint's Clause: The Founding Fathers of the Haitian Revolution (Mississippi: University Press of Mississippi, 2005).