Желівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Желівка
Басейн Желівки
49°19′57″ пн. ш. 15°12′36″ сх. д. / 49.33268600002777760° пн. ш. 15.21019200002777616° сх. д. / 49.33268600002777760; 15.21019200002777616
Витік на південний схід від села Власеніце-Дрбоглава
• координати 49°19′58″ пн. ш. 15°12′37″ сх. д. / 49.3326667° пн. ш. 15.2101944° сх. д. / 49.3326667; 15.2101944
• висота, м 677,3
Гирло Сазава біля Soutice
• координати 49°44′27″ пн. ш. 15°03′27″ сх. д. / 49.7407222° пн. ш. 15.0575278° сх. д. / 49.7407222; 15.0575278
Басейн Атлантичний океан Північне море Ельба Влтава Сазава
Країни: Чехія Чехія
Регіон Край Височина - Желів, Середньочеський край
Довжина 103,89
Площа басейну: 11,884
Середньорічний стік 3,91 (Soutice)
Притоки:
  • Cerekvický potok, ліва, річк. км 89,4[2]
  • Bělá, права, річк. км 72,9[3]
  • Jankovský potok, права, річк. км 64,4[4]
  • Trnava, лівий, річк. км 52,0[5]
  • Martinický potok, ліва, річк. км 36,7[6]
  • Blažejovický potok, ліва, річк. км 29,1[7]
  • Sedlický potok, ліва, річк. км 7,3[6]
Водойми в руслі Sedlice Reservoird
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Річка в Желіві
Желівка в Порічі
Гребля в Соутиці у лютому 2015
Гребля в Седліце на Желівці
Костел святого Віта в затопленій Заградці
Гребля водосховища Желівка-Швігов
Профіль Несмнєржице
Злиття Желівки та Сазави

Желівка (чеськ. Želivka, нім. Zeliwka) — річка в округах Пельгржимов та Гавличкув-Брод у Краї Височина та в округах Бенешов та Кутна Гора в Середньочеському краї. Це ліва і, загалом, найбільша притока річки Сазава. У середні віки Желівка називалася Сазава, пізніше Сутицька або Заградецька річка, але її нинішня назва Желівка зустрічається лише в 16 столітті та походить від Siloe як позначення Желівського монастиря. Верхня течія до впадіння в Янковський потік над водосховищем Седліце згадується як Гейловка. Річка відома своєю чистотою, якістю води та є важливим джерелом питної води. Довжина потоку разом з витоком Гейловки становить 103,89 км[8], з яких 40 км припадає на річку Гейловка. Площа вододілу річки Желівка становить 1188,4 км²[8].

Хід течії[ред. | ред. код]

Джерела, такі як Гейловка, розташовані на південний схід від села Власеніце-Дрбоглави, на Ческоморавській височині, приблизно за 10 км на південь від Пельгржимова. Точніше, джерело річки лежить під пагорбом Букова (702 м), на висоті 677,3 м, на межі кадастрів Мезна та Частров. Річка спочатку тече відкритою долиною в північному напрямку. На захід від Пельгржімова, біля Власеніце, зліва приймає потік Цереквіцький, який витікає з Нової Церекви. Річка впадає в лісистий ландшафт, її течія повертає на північний схід. На північ від Пельгржімова, поблизу Красіковіце, його течія підсилюється Білою, що впадає справа. Від дамби Седлицького водосховища (річк. км 63) річка вже називається Желівка. Крім того, річка зберігає переважно північно-західний напрямок[9]. Біля Желіви вона зліва приймає свою найбільшу притоку, річку Трнава. Приблизно після ще 10 км течії, його води на позначці 39,1 км розповсюджуються через важливе водосховище Швигов (відоме в народі Желівка), дамбу якого було побудовано на його 4,29 річковому кілометрі протягом 1965–1975 років[10]. З цього водосховища питна вода постачається до Праги, а також до інших міст Середньочеського краю та краю Височина. Після ще чотирьох кілометрів течії Желівка впадає зліва в Сазаву на її 98,8 річковому кілометрі біля Соутіце на висоті 318,1 м.

Найбільші притоки[ред. | ред. код]

Найбільшою притокою Желівки за довжиною течії, площею водозбору та стоком є річка Трнава. Середня густота річкової мережі Желівка становить 1,24 км².[11]. Всього в басейні Желівки 1288 водотоків довжиною до 1 км і 360 водотоків довжиною від 1 до 10 км[8]. Всього в басейні є п'ять потоків довжиною від 10 до 20 км[8]. Інші п'ять водотоків мають довжину від 20 до 40 км[8]. У басейні річки є один водотік довжиною від 40 до 60 км[8].

Густота річкової мережі
Густота річкової мережі

Водний режим[ред. | ред. код]

Желівка, як і Сазава, належить до водотоків високогірно-низинної території. Взимку і навесні стікає понад 60% річного стоку. Середня витрата Желівки в Сутиці біля гирла становить 3,91 м³/с[12]

Середньомісячні витрати Желівки на станції Несмержіце в 2014% році:[13]

Основні профілі:[14] [15] [16] [17] [12]

місце річний кілометр площа басейну стік (Qa) сторічний пік (Q100) коментар
Чаковіце 81,75 121,20 км² 0,85 м³/с 57,0 м³/с –
Желів 55,10 431,46 км² 2,80 м³/с 157,0 м³/с –
Поржичі 50,50 779,74 км² 4,98 м³/с 240,0 м³/с –
Туклеки 48,00 792,08 км² 5,05 м³/с 244,0 м³/с –
Соутіце 1,10 1186,69 км² 3,91 м³/с 318,0 м³/с впадіння у водосховище Швігов

M-денний стік у гирлі:[18]

M (дні) Q30 Q60 Q90 Q120 Q150 Q180 Q210 Q240 Q270 Q300 Q330 Q355 Q364
Q (м³/с) 16,3 11,1 8,44 6,75 5,54 4,59 3,82 3,17 2,59 2,06 1,52 0,99 0,63

N-річний стік в Чаковіце:[14]

N (роки) Q1 Q5 Q10 Q50 Q100
Q (м³/с) 12,0 23,0 30,0 48,0 57,0

N-річний стік в Желіві:[15]

N (роки) Q1 Q5 Q10 Q50 Q100
Q (м³/с) 32,0 67,0 85,0 133,0 157,0

N-річний стік в Поржичах:[16]

N (роки) Q1 Q5 Q10 Q50 Q100
Q (м³/с) 49,0 103,0 131,0 204,0 240,0

N-річний стік в Соутіце:[12]

N (роки) Q1 Q5 Q10 Q50 Q100
Q (м³/с) 72,0 144,0 180,0 274,0 318,0

Вплив водосховищ[ред. | ред. код]

На водний режим Желівки суттєво впливають греблі водосховищ у її водозбірній зоні, головним чином управління гідровузлом Желівка-Швігов. Середня багаторічна витрата (Qa) у гирлі (без впливу водосховища Швігов) становить 6,98 м³/с. З цієї кількості в середньому 2,5 м³/с води наразі перенаправляється у водопровідну мережу, якої в Сазаві немає. Це зниження особливо помітно в літні місяці.

Таблиця: Порівняння середньорічних стоків (QRO/QRN) із довгостроковим середнім стоком Желівки в профілях Сутіце та Несмнєржице (Qa 1931–1980)[19] (під впливом відбору проб на водосховищі Желівка-Швігов)

рік профіль річний км Qa QRO QRN ZPR
2005 Соутіце 1,05 6,97 м³/с 5,18 м³/с 8,68 м³/с 3,50 м³/с
2006 Соутіце 1,05 6,97 м³/с 8,63 м³/с 11,75 м³/с 3,12 м³/с
2007 Несмержице 4,00 6,93 м³/с 2,50 м³/с 6,03 м³/с 3,53 м³/с
2008 Несмержице 4,00 6,93 м³/с 2,19 м³/с 4,88 м³/с 2,69 м³/с
2009 Несмержице 4,00 6,93 м³/с 3,26 м³/с 6,97 м³/с 3,71 м³/с
2010 Несмержице 4,00 6,93 м³/с 7,62 м³/с 10,86 м³/с 3,24 м³/с
2011 Несмержице 4,00 6,93 м³/с 3,84 м³/с 6,80 м³/с 2,96 м³/с
2012 Несмержице 4,00 6,93 м³/с 2,87 м³/с 5,38 м³/с 2,51 м³/с
2013 Несмержице 4,00 6,93 м³/с 6,53 м³/с 9,08 м³/с 2,55 м³/с
2014 Несмержице 4,00 6,93 м³/с 1,14 м³/с 3,52 м³/с 2,38 м³/с
  • Qa – середній багаторічний стік
  • QRO – середньорічний (виміряний) стік
  • QRN – середньорічна незмінна (реконструйована) витрата
  • ZPR – зміна швидкості потоку (різниця між QRO та QRN)

Водосховища басейну Желівки[ред. | ред. код]

  • Нємчице
  • Седліце
  • Трнавка
  • Вржеснік
  • Желівка-Швігов

Автомобільні мости в Гейлівці[ред. | ред. код]

  • 11253-1 – в Устрашині (1911)
  • 34-028 – між Ондржейовим та Устрашиним (1938)
  • 03414-1 – у Власенице (1904)
  • MK (раніше I/19) – під Дубовіцями
  • 34-060 a 34-061 (один міст затоплений) – Ліпіцька долина (1939) та (1961)
  • 112-049 – під Бачовицями (1840)
  • 12925-2 – мід Красіковцями та Побистрицями (1955)
  • MK u Prokopova mlýna – між Свеправіцями та Койчицями

Млини[ред. | ред. код]

Млини в порядку течії річки:

  • Млин Ходеч (чеськ. Mlýn Chod) – Становіце 34, Нова Церекев, округ Пельгржимов
  • Кластерний млин – Желів, округ Пельгржимов, культурна пам'ятка

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ DIBAVOD — ISSN 0322-8916
  2. ↑ HEIS VÚV T. G. M. – Vodní toky (стор. 434)
  3. ↑ HEIS VÚV T. G. M. – Vodní toky (стор.445)
  4. ↑ HEIS VÚV T. G. M. – Vodní toky (стор.441)
  5. ↑ HEIS VÚV T. G. M. – Vodní toky (стор. 447)
  6. ↑ а б HEIS VÚV T. G. M. – Vodní toky (стор. 454)
  7. ↑ HEIS VÚV T. G. M. – Vodní toky (стор. 455)
  8. ↑ а б в г д е Основні характеристики струмка Желівка та його басейну (чеськ. Základní charakteristiky toku Želivka a jeho povodí)[недоступне посилання]
  9. ↑ Желівка між Вржесніком і Швіговом чеськ. Želivka mezi Vřesníkem a Švihovem Horydoly.cz
  10. ↑ Povodí Vltavy – VD Želivka-Švihov [недоступне посилання з 18.12.2014 — копія]
  11. ↑ HEIS VÚV T. G. M. – Hustota říční sítě Želivky[недоступне посилання]
  12. ↑ а б в Аркуш звітності про станцію Soutice чеськ. Evidenční list hlásného profilu stanice Soutice[недоступне посилання з 30.05.2015 — копія]
  13. ↑ Povodí Vltavy – Vodohospodářská bilance v dílčím povodí Dolní Vltavy za rok 2014 (str. 45)[недоступне посилання з 13.12.2015 — копія]
  14. ↑ а б Evidenční list hlásného profilu stanice Čakovice[недоступне посилання з 30.05.2015 — копія]
  15. ↑ а б Evidenční list hlásného profilu stanice Želiv[недоступне посилання з 30.05.2015 — копія]
  16. ↑ а б Evidenční list hlásného profilu stanice Poříčí[недоступне посилання з 30.05.2015 — копія]
  17. ↑ Evidenční list hlásného profilu stanice Tukleky[недоступне посилання з 30.05.2015 — копія]
  18. ↑ Hydrologická charakteristika vodních útvarů
  19. ↑ Povodí Vltavy – Vodohospodářská bilance v dílčím povodí[недоступне посилання з 13.12.2015 — копія]

Література[ред. | ред. код]

  • František Pleva, ŽELIVKA naše řeka. Pelhřimov: Nová tiskárna Pelhřimov, spol. s r. o., 2003. ISBN 80-86559-22-X
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Желівка&oldid=42121701