Життя з ідіотом
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Опера «Життя з ідіотом» | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Жизнь с идиотом | ||||
| Композитор | Альфред Шнітке | |||
| Автор лібрето | Єрофєєв Віктор Володимирович | |||
| Мова лібрето | російська | |||
| Джерело сюжету | Життя з ідіотом[d] | |||
| Кількість дій | 2 Дія (театр) | |||
| Перша постановка | 13 квітня 1992 | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
|
| ||||
«Життя з ідіотом» (рос. Жизнь с идиотом) — опера Альфреда Шнітке на російське лібрето Віктора Єрофєєва. Алегорія на радянський гніт,[1] опера була вперше виконана в Театрі опери та балету Амстердама 13 квітня 1992 року.
Ролі[ред. | ред. код]
| Роль | Тип голоси | Виконували на прем'єрі Диригент: Мстислав Ростропович |
|---|---|---|
| Я | баритони | Дейл Дюсинг/Ромен Бішофф |
| Дружина | сопрано | Тереза Рингхольц |
| Вова | тенор | Говард Хаскін |
| Охоронець | бас | Леонід Зимненко |
| Марсель Пруст | баритон | Роббин Леггате |
Сюжет[ред. | ред. код]
Перший акт[ред. | ред. код]
Як покарання за те, що не працює досить старанно, влади засудили «я» до життя з ідіотом. «Я» обирає Вову з дурдому. Вова вміє говорити тільки одне слово: «Ех».
Другий акт[ред. | ред. код]
Спочатку Вова веде себе добре, але потім він раптом починає бешкетувати, в тому числі рвати копії робіт Марселя Пруста, що належать дружині. «Я» і його дружина їдуть жити в іншу кімнату і Вова заспокоюється. Жінка закохується у Вову і вагітніє від нього. Тоді Вова і Я повстають на дружину. «Я» вбиває її і стає ідіотом.
Записи[ред. | ред. код]
- Life with an Idiot (живий запис прем'єри), Роттердамський філармонічний оркестр, диригент Ростропович (запис компанії Соні)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Пингвин, стр. 382.
Джерела[ред. | ред. код]
- The Viking Opera Guide, ed. Holden (Viking, 1993). (англ.)
- Penguin Guide to Opera Compact on Discs (Penguin, 1993). (англ.)
- Del Teatro (італ.)
- Amadeus Online. [Архівовано 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
|
