Жозеф Жубер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жозеф Жубер
фр. Joseph Joubert
Народився 7 травня 1754(1754-05-07)[1][2][…]
Монтіньяк
Помер 4 травня 1824(1824-05-04)[1][2][…] (69 років)
Вільнев-сюр-Іонн або Париж
Поховання Цвинтар Монмартр
Країна  Франція
Діяльність філософ, есеїст, письменник
Мова творів французька
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону Knight in the order of the Reunion

CMNS: Жозеф Жубер у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Жозеф Жубер (фр. Joseph Joubert; 1754–1824) — французький письменник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Жозеф Жубер народився 7 травня 1754 року в місті Монтіньяк департаменту Дордонь.

Був учителем в провінції, а з 1778 року поселився в Парижі, де підтримував добрі стосунки з енциклопедистами, був літературним секретарем Дені Дідро. Поділяючи ідеї енциклопедистів, він не переставав, однак, бути християнином.

У 1790 році, після смерті батька, повернувся в Монтіньяк, був обраний там суддею. У 1792 році подав у відставку, повернувся в Париж, одружився.

У 1808-1815 роках - інспектор імператорського університету. Не будучи особисто зацікавлений в політиці, Жубер уважно стежив за політичним і громадським життям Франції. Він був одним з перших поціновувачів Шекспіра у Франції і з самого початку примкнув до романтизму.

Жозеф Жубер помер 4 травня 1824 в місті Парижі.

Творчість[ред. | ред. код]

Надавав величезне значення стилю, подовгу працював над тим, щоб надати своїм ідеям форму коротких, художньо завершених висловів. Крім стилю, афоризми Жубера цікаві як тонкі судження з питань мистецтва, літератури і життя взагалі. Жубер не друкував своїх творів за життя. Із залишених їм рукописів Шатобріан, який дружив з Жубером, склав в 1838 році томик його «Pensées», а в 1842 році племінник Жубера, Поль Рейналь, видав «Pensées, essais, maximes et correspondance de Joubert».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Discogs — 2000.

Література[ред. | ред. код]

  • Evans J. The unselfish egoist; a life of Joseph Joubert. London; New York: Longmans; Green, 1947
  • Ward P.A. Joseph Joubert and the critical tradition: platonism and romanticism. Genève: Droz, 1980
  • Studien zu Joseph Joubert (1754—1824). Bonn: [s.n.], 1980.
  • Kinloch D.P.The thought and art of Joseph Joubert, 1754—1824. Oxford: Clarendon Press; New York: Oxford UP, 1992
  • Ayache E. L'écriture postérieure. Paris: Complicités, 2006 (Compagnie de Maurice Blanchot)