ЗУНРО

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Західноукраїнська народно–революційна організація (ЗУНРО) — конспіративна політична організація 1920-х рр. у Західній Україні. Заснована 1925 групою військових емігрантів на чолі з полковником О.Думіним на базі Західноукраїнського клубу – прихильників президента ЗУНР Є.Петрушевича. Організаційно оформилася 1926 у Берліні (Німеччина). Програма і статут передбачали консолідацію нації української в боротьбі з польською владою за відновлення незалежної української держави. ЗУНРО відмежовувалася як від "угодовської" політики Українського національно-демократичного об'єднання, так і від "радикальної" політики Української військової організації (від якої відокремилася), виступала за приєднання Західної України до УСРР, мала мережу осередків у краї для здійснення саботажу. Друковані органи: "Український революціонер", "Журнал ЗУНРО". 1928 15 членів організації (серед яких – два сини письменника В.Стефаника) були засуджені на Львівському процесі. Припинила діяльність 1929.

Джерела та література[ред. | ред. код]