Заблодський Григорій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Григорій Петрович Заблодський (21 серпня 1902, селище Брянського рудника, тепер місто Брянка Луганської області — 1994, місто Москва) — український радянський діяч, гірничий інженер, начальник комбінату «Сталінвугілля». Герой Соціалістичної Праці (1948). Член ЦК КП(б)У в 1949—1952 р.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив двокласне рудничне училище. Працював учнем токаря механічних майстерень шахти. У 1922 році закінчив курси машиністів врубових машин. Працював помічником машиніста, машиністом врубової машини на шахтах Донбасу.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1928 році закінчив Донецький індустріальний (гірничий) інститут.

У 1928 — 1930 р. — помічник технічного керівника шахти.

У 1930 — 1940 р. — завідувач гірничими роботами, помічник головного інженера шахти № 1 «Щегловка», головний інженер шахти «Ново-Бутівська», начальник дільниці шахти імені Лазаря Мойсейовича Кагановича, заступник головного інженера, головний інженер, завідувач шахти № 18 імені Сталіна тресту «Сніжнеантрацит» Сталінської області.

У 1940 — жовтні 1941 р. — головний інженер комбінату «Сталінвугілля» Сталінської області.

З 1941 р. — головний інженер тресту «Анжеровугілля»; головний інженер комбінату «Кемероввугілля» Кемеровської області РРФСР.

У 1943 — 1947 р. — головний інженер комбінату «Сталінвугілля» Сталінської області.

У вересні 1947 — 1950 р. — начальник комбінату «Сталінвугілля» Сталінської області.

З 1950 р. — на керівній роботі в Міністерстві вугільної промисловості СРСР.

У 1958 — 1962 р. — начальник Державного комітету з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і з гірничого нагляду при Раді Міністрів Російської РФСР.

Проживав у Москві.

Нагороди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]