Заборонений цвіт
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (квітень 2019) |
| Заборонений цвіт | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | повісті | |||
| Автор | Ігор Павлюк | |||
| Мова | українська мова | |||
| Опубліковано | 2007 | |||
|
| ||||
«Заборонений цвіт» - книга українського письменника Ігора Павлюка, що вийшла у 2007 р. у видавництві «Твердиня» (Луцьк) [1]. У виданні вміщені кілька повістей, яким характерне стилістичне поєднання прозових і поетичних мотивів (за висловом І. Ольшевського - це злиття жанрів прози і поезії — «проезія»)[2]. Книга була номінантом на «Книжку року-2007». У сучасній літературній формі автор піднімає питання пошуку одвічних істин - Любові, Єдності зі світом, Війни і Миру.
Рано чи пізно поети стають прозаїками. Звісно, не всі. У випадку з Ігорем Павлюком ситуація трохи інакша. Складається враження, що він паралельно з музою поезії все життя дружив і з музою прози. У своїй новій книзі І. Павлюк подає ранні зразки свого «прозового» буття. У них тісно переплітається фантазія і реальність, любов і ненависть, смерть і життя. Але майже на кожній сторінці із-за маски прозаїка прозирає маска поета. Це одночасно є і позитивом і негативом «Забороненого цвіту». А щодо серії, яка прихистила ще одного автора… Проза поета — сама собою вже ексклюзив…
- ↑ Ігор Павлюк. Заборонений цвіт (Серія «Ексклюзив»). — Луцьк: Твердиня, 2007. — 268 с.
- ↑ Ігор Ольшевський. Чисте небо над Гамаліївкою, або на шляху до «проезії». Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 23 квітня 2019.
- Левко Різник. «Світ, де соромно бути ніжним» [Архівовано 15 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Заборонений цвіт [Архівовано 27 липня 2011 у Wayback Machine.]