Завдання
Задача — проблемна ситуація з чітко визначеною ідеєю мети, яку необхідно досягти саме через параметризацію граничних умов, обставин; в більш вузькому сенсі задачею називають також цю саму параметризовану мету, що дана в рамках граничних умов проблемної ситуації, тобто те, що необхідно виконати. Задача - другий етап алгоритму системно-організаційної діяльності,- СОД-алгоритму, як формалізований алгоритм природного системогенезу (біофізик-системолог Ворона Ю.С.,1984).
В першому значенні задачею можна назвати, наприклад, ситуацію, коли необхідно дістати предмет, що знаходиться занадто високо; інше значення чутно у вказівці: «Ваша задача — дістати цей предмет». Дещо більш жорстке розуміння «задачі» припускає явними та визначеними не тільки ціль, але й умови задачі, яка в цьому випадку визначається як усвідомлена проблемна ситуація з виділеними умовами (даними) й вимогами (ціллю). Ще більш вузьке визначення називає задачею ситуацію з відомим початковим станом і кінцевим станом системи, при чому алгоритм досягнення кінцевого стану від початку відомий (на відміну від проблеми, у випадку якого алгоритм досягнення кінцевого стану системи не відомий).
В більш широкому сенсі під задачею також розуміється те, що необхідно виконати — будь-яке завдання, доручення, справа, — навіть за відсутності яких-небудь ускладнень чи перепон при виконанні. В навчільній практиці «задача», навпаки, приймає більш вузький сенс й позначає вправу, що потребує знаходження рішення за відомими даними за допомогою певних дій (умови від, розрахунки, переміщення елементів тощо)за дотримання певних правил виконання цих дій (логічна задача, математична задача, [Задача (шахи)|шахова задача]]).
На відміну від функції, яка може здійснюватись постійно, задача може бути вирішена, - ціль досягнута, ідея спровокована проблемою зреалізована.
Розв'язання задач звичайно потребує знань та роздумів. Звідси — термін «озадачити»: це означає або «змусити задуматися», або «доручити виконання задачі».
Параметри задачі[ред. | ред. код]
В задачі виділяють:
- умови та елементи ситуації, обставин
- граничні значення умов
- правила перетворення ситуації
- модель, версія рішення (ціль).
Слід розрізняти задачу як вправу для формування навичок і розуміння для оволодіння знаннями та досвідом, чи практичні обставини діяльності за СОД-алгоритмом.
Необхідне рішення може бути задане по-різному: як кінцевий стан ситуації (наприклад, те, як повинна виглядати складена головоломка); як отримання нового знання з математики, фізики, хімії, біології, тощо. Подібні практичні задачі сприяють формування навичок закріплюючи теоретичні знання.
Учень на запитання,скільки йому років,відповів:«Я в три рази молодший за свою матір і в чотири рази молодший за свого батька.Якщо до суми наших років додати 12років то вийде рівно 100 років»Скільки років каневі, його матері та батькові
Розв'язування задач[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Питання / Відповідь
- Головоломка
- Загадка
- NP-повні задачі
- Олімпіадні задачі
- Задачі прогнозуваня
- Задача (шахова)
- Функція
- Технічна задача
Література[ред. | ред. код]
- Фридман Л. М. Основы проблемологии / Серия: Проблемология. М: Синтег, 2001. 228 с.
- Тихомиров О. К. Психология мышления. М., 1984.
- Балл Г. А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. М.: Педагогика, 1990. 184 с.
- Петухов В. В. Психология мышления: Учеб.-метод. пособие для студентов фак. психологии гос. ун-тов. — М.: Изд-во МГУ, 1987. — 87 с.