Завітинськ
місто Завітінськ | |
---|---|
Країна | ![]() |
Суб'єкт Російської Федерації | Амурська область |
Муніципальний район | Завіті́нський райо́н |
Код ЗКАТУ: | 10221501000 |
Код ЗКТМО: | 10621101001 |
Основні дані | |
Час заснування | 1906 |
Статус міста | 1954 |
Населення | 11 122 осіб (2013) |
Площа | 11,5 км² |
Поштовий індекс | 676870 |
Телефонний код | +7 41636 |
Географічні координати: | 50°07′ пн. ш. 129°26′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 129.433° сх. д.Координати: 50°07′ пн. ш. 129°26′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 129.433° сх. д. |
Веб-сторінка | zavitinsk.info |
Мапа | |
| |
Завітінськ, Завитинськ (рос. Завитинск) — місто (з 1954) в Амурській області, Російська Федерація. Районний центр.
У місті розташований однойменний аеропорт.
Належить до поселень Зеленого Клину.
Географія[ред. | ред. код]
Розташоване між річками Завита та Бурея (притоки Амуру).
Історія[ред. | ред. код]
Засноване 1906 року як поселення Завита, від 1912 року — залізнича станція, де в 1917—1922 діяла Українська Громада.
25 липня 1922 на виборах до Амурських обласних зборів Далекосхідньої Республіки по Завитинському району було висунуто список «українського вільного селянства», який, попри всі фальшування з боку большевиків, набрав 1378 голосів (4 місце з 6). Кандидат від українського списку Михайло Переяславцев був обраний депутатом обласних зборів.
Під час українізації — центр Завитинського українського національного району (1931—1932).
Від 1991 року в Завитинську діяло Амурське товариство української мови імені Тараса Шевченка.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом 1926 року, на станції Завитій мешкало 4298 осіб, серед яких певна частина українців.
Чисельність населення | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
1939[1] | 1959[2] | 1967[3] | 1970[4] | 1979[5] | 1989[6] | 1992[3] |
11 738 | ↗16 025 | ↗19 000 | ↗19 009 | ↘17 475 | ↗21 838 | ↗22 300 |
1996[3] | 1998[3] | 2000[3] | 2001[3] | 2002[7] | 2003[3] | 2005[3] |
↘21 700 | ↘20 700 | ↘19 300 | ↘19 100 | ↘14 248 | ↘14 200 | ↘13 400 |
2006[3] | 2007[3] | 2008[8] | 2009[9] | 2010[10] | 2011[11] | 2012[12] |
→13 400 | ↘13 200 | ↘13 000 | ↘12 849 | ↘11 481 | ↘11 439 | ↘11 285 |
2013[13] | 2014[14] | 2015[15] | 2016[16] | 2017[17] | 2018[18] | |
↘11 122 | ↘10 952 | ↘10 876 | ↘10 830 | ↘10 743 | ↘10 721 |
Література[ред. | ред. код]
- Зелений Клин (Український Далекий Схід): Енциклопедичний довідник / Укл. В. Чорномаз. — Владивосток, 2011
|
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность городского населения СССР по городским поселениям и внутригородским районам. Архів оригіналу за 2013-11-30. Процитовано 2013-11-30. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к л Народная энциклопедия «Мой город». Завитинск
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 2011-08-22. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 2012-02-03. (рос.)
- ↑ Города Амурской области (число жителей - оценка на 1 января 2008 г., тыс. человек). Архів оригіналу за 2016-07-26. Процитовано 2016-07-26.
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2014-01-02. Процитовано 2014-01-02. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов
- ↑ Амурская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2014 годов
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 2014-05-31. Процитовано 2014-05-31.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 2013-11-16. Процитовано 2013-11-16.
- ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2014-08-02. Процитовано 2014-08-02.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 2015-08-06. Процитовано 2015-08-06.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 2017-07-31. Архів оригіналу за 2017-07-31. Процитовано 2017-07-31.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (ru). Архів оригіналу за 2018-07-26. Процитовано 2018-07-25.