Амурська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Амурська область
Амурская область
Flag of Amur Oblast.svg Coat of arms of Amur Oblast.svg
Прапор Амурської області Герб Амурської області
Амурська область на карті Росії
Амурська область на карті Росії
Обласний центр Благовєщенськ
Площа

- Усього
- % водн. пов.

14-а

363 700 км²
0,9

Населення

- Усього
- Густота

59-а

811 446 [1] (2014)
2.28 ос./км²

Федеральний округ Далекосхідний
Економічний район Далекосхідний
Автомобільний код 28
Державна мова російська
Часовий пояс MSK+6 (UTC+9)

Аму́рська о́бласть, Аму́рщина (рос. Амурская область) — область на Далекому Сході Російської Федерації.

Амурську область традиційно зараховують до Зеленого Клину у широкому значенні цього поняття.

Природа[ред.ред. код]

Територія Амурської області обмежена на заході Ольокминським Становиком, на півночі — Становим хребтом, на сході — хребтом Турана і на півдні — річкою Амуром.

На південь від Станового хребта в межах Амурської області із заходу на схід простяглися хребти — Тукурінгра і Джагди. На південь від Станового хребта лежить Верхньозейська рівнина. На південному сході від Амура і Зеї — велика Зейсько-Бурейська рівнина.

Корисні копалини: золото, буре вугілля (Нижньозейський буровугільний басейн, Райчихінське родовище вугілля), торф, мармур, азбест, каолін тощо.

Клімат Амурської області різко континентальний. Амурська область перебуває під впливом далекосхідних мусонів. Пересічна температура січня від —24 до —32°; липня від +18 до +21°. Річна кількість опадів 300–600 мм, максимальна влітку. Зима малосніжна, з сильними морозами, ясними сонячними днями. Літо сонячне, тепле. Вегетаційний період близько 150 днів. На півночі Амурської області переважно острівна багаторічна мерзлота.

Головні річки — Амур і його притоки: Зея з Селемджею, Бурея (низов'я) та ін. Повінь на річках влітку.

Ґрунти переважно підзолисті, на Зейсько-Бурейській рівнині здебільшого чорноземоподібні; поширені дерново-лучні, підзолисто-болотні та болотні.

Флора і фауна[ред.ред. код]

Флора і фауна Амурської області дуже різноманітні за характером і видовим складом (стик Сибірської, Маньчжурської і Охотсько-Аянської біогеографічних провінцій). Ліси займають понад 40 % території, з них половина — хвойні. На південному заході — даурська модрина, ялина, сосна, смерека, кедровий ялівець; на південному сході мішані ліси — дуб, клен, ясен, липа, береза, ільм, амурська акація, оксамит амурський (коркове дерево), маньчжурський горіх.

Тварини: вивірка лісова, вовк, борсук, видра річкова, росомаха, рись, ведмідь бурий, горностай, лось, сарна сибірська, ізюбр; з птахів — глухар, рябчик, уссурійський тетерев, у горах тундрова куріпка.

Історія[ред.ред. код]

Як адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії була утворена в грудні 1858 року. Її межі значною мірою відповідали межам сучасної Амурської області РФ, за вийнятком східної частини, що зараз складає територію Єврейської автономної області.

Сучасна Амурська область була утворена 1932 року, у 1932-1938 роках — у складі Далекосхіднього краю РРФСР, 1938-1948 — у складі Хабаровського краю.

Влада[ред.ред. код]

Губернатор Амурської області Олег Миколайович Кожем'яко.

2 березня 2008 відбулися вибори в Законодавчі збори Амурської області. Головою Зборів став секретар політради регіонального відділення «Єдиної Росії» Микола Швець. При явці 69,68 відсотка «Єдина Росія» набрала 62,43 %, КПРФ — 17,54 %, ЛДПР — 11,01 % голосів. Ці три партії, що пройшли до обласного парламенту, сформували там свої фракції.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2002 року населення Амурської області становило 902 тисячі осіб:

За переписом 2010 року населення області становило 830,1 тисяч, у тому числі українців — 16 636 (2 %), росіян — 94,3 %, евенків — 1481 осіб.

За переписом 1989 в області мешкало 1057,8 тис. осіб. В тому числів українців — 70 759 (6,7 %), з яких 42 438 мешкали в місті та 28 321 — у селі. Рідною мовою у 1989 вважали українську — 44,6 % (41,5 % — в місті та 49,2 % — в селі), ще 14 % українців визнали, що вільно володіють українською мовою.

Національний склад населення Амурської області за переписом 1926 р.
національність загальна чисельність % сільське населення %
українці 102816 24,0 94888 30,3
росіяни 282774 66,0 188491 60,1
білоруси 17079 4,0
китайці 11064 2,6
тубільці 3105 0,7
інші 9337
всі 428252 100 313445 100

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Населені пункти[ред.ред. код]

В Амурській області 9 міст, 21 селище міського типу, 289 сільських адміністрацій, усього 608 сільських населених пунктів, з них 6 покинутих.

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
2007
Благовєщенськ 209,1 Сковородіно 9,9
Бєлогорськ 67,6 Новобурейське 8,9
Свободний 60,8 Тамбовка 8,1 (2003)
Тинда 38,6 Возжаєвка 7,3 (2003)
Зея 27,2 Поярково 7,3 (2003)
Райчихінськ 23,3 Талакан 7,2
Шимановськ 22,1 Івановка 6,8 (2003)
Завітінськ 13,2 Срєднебєлая 6,4 (2003)
Прогрес 13,1 Константіновка 5,9 (2003)
Серишево 11,9 Єрофей Павлович 5,5
Магдагачи 11,3 Бурєя 5,5
Єкатерінославка 10,6 (2003) Углегорськ 5,3
Архара 9,9

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Амурська область Це незавершена стаття про Амурську область.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Flag of Sakha.svg Республіка Саха
Flag of Zabaykalsky Krai.svg Забайкальський край Gray compass rose.svg Flag of Khabarovsk Krai.svg Хабаровський край
Flag of the People's Republic of China.svg КНР Flag of the Jewish Autonomous Oblast.svg Єврейська автономна область