Загубибатько Віктор Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загубибатько Віктор Семенович
Народився 19 листопада 1937(1937-11-19)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР[1]
Помер 1 лютого 2021(2021-02-01) (83 роки)
Громадянство Україна Україна
Діяльність живописець
Alma mater Дніпропетровське художнє училище (1960)
Заклад Дніпропетровське художнє училище і Дніпровський театрально-художній коледж

Загубибатько Віктор Семенович – український живописець і педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

Роки життя 19.11.1937 - 01.02.2021 рр. Народився в м. Дніпропетровськ (зараз - Дніпро). В 1960 р. закінчив Дніпропетровське художнє училище (вчився у Я. Калашника[2], М.Родзіна, М. Погрібняка[3]). В 1966 закінчив Київський художній інститут (зараз - Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Викладачами Загубибатька В.С. були, зокрема, М. Стороженко та М. Хмелько. Працював у Дніпропетровську: викладав у театально-художньому коледжі (1966–75, 1994–2002); художником-оформлювачем на художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України (1976–94). Учасник обласної (1967), та всеукраїнської (1968) мистецьких виставок[2].

Створює портрети, пейзажі, жанрові картини. Полотна написані у реалістичних традиціях українського мистецтва на основі глибокого вивчення натури.

Рід мій походить з Придніпров’я,

а на Запорозькій Січі було 4 козаки
з прізвищем Загубибатько,
один з них - мій прямий пращур[3]

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Автор картин «Заслін» (1975), «Командарм» (1977), «Вечір» (1979), «Дніпровські поля» (1980), «Вікно Пам’яті», «Місячна ніч» (обидва – 1991); акварелі – «Квітучі сади» (1996), «Рідна земля» (1999), «Тихі води» (2009),«Степ» (2012),

Учні[ред. | ред. код]

Серед вихованців Загубибатька В.С. такі художники, як О. Вабищевич, Ю. Євдущенко, В. Дека, М. Іолоп, І. Копач[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. різні автори Енциклопедія сучасної УкраїниІнститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
  2. а б в Загубибатько Віктор Семенович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 21 лютого 2020.
  3. а б ВІКТОР ЗАГУБИБАТЬКО - ЗНАНИЙ ЖИВОПИСЕЦЬ КОЗАЦЬКОГО РОДОВОДУ / Музейний простір. Музеї України та світу. prostir.museum. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.