Зайцев Микола Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Микола Зайцев
Особисті дані
Повне ім'я Микола Михайлович Зайцев
Народження 19 січня 1964(1964-01-19) (60 років)
Зріст 178 см
Вага 72 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція захисник,
нападник
Юнацькі клуби
СРСР ДЮСШ-2 (Павлодар)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1980—1981 СРСР СКІФ (Алмати) 3+ (0+)
1981—1985 СРСР «Кайрат» 41 (2)
1983  СРСР СКІФ (Алмати) 2 (0)
1986 СРСР ЦСКА-2 (М) 9 (0)
1986 СРСР «Іскра» (См) 21 (2)
1987 СРСР «Кайрат» 1 (0)
1988—1989 СРСР «Цілинник» 31 (6)
1989 СРСР «Екібастузець» 25 (6)
1990 СРСР «Прикарпаття» 33 (3)
1991—1993 СРСР/Україна «Металург» (Н) 128 (27)
1994—1995 Україна «Нива» (М) 45 (8)
1996 Україна «Ера» (Нікополь) (амат.)
1996—1997 Україна «Обрій» (Нікополь) (амат.)
1997—1998 Росія «Волга» (Ул) 28 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Микола Михайлович Зайцев (нар. 19 січня 1964) — радянський та український футболіст, захисник та нападник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вихованець павлодарської ДЮСШ № 2. На дорослому рівні дебютував 1980 року в складі команди СКІФ (Алмати), яка виступала у другій лізі і складалася з молодих футболістів.

Наступного сезону отримав запрошення в провідну команду Казахської РСР — «Кайрат», де спочатку виступав за дубль. У першому складі «Кайрата» дебютував 24 серпня 1982 року в матчі вищої ліги проти кутаїського «Торпедо», відігравши перші 60 хвилин[1]. У 1983 році зі своїм клубом виступав у першій лізі, де став переможцем. У своєму першому матчі після повернення до вищої ліги, 19 червня 1984 року проти московського «Торпедо», став автором голу[2]. У складі «Кайрата» так і не зміг закріпитися в основі, в більшості своїх матчів виходив на заміни в другому таймі.

У 1986 році проходив військову службу, виступаючи за армійські команди — ЦСКА-2 і смоленську «Іскру».

У 1987 році повернувся в «Кайрат», але зіграв за його основний склад лише один матч. Всього за кар'єру в клубі з Алма-Ати провів 42 матчі та відзначився 2-ма голами в першості країни, в тому числі у вищій лізі (1982, 1984—1985, 1987) — 31 матч і один гол.

Наприкінці 1980-х років грав у другій лізі за клуби Казахської РСР — «Цілинник» й «Екібастузець». У 1990 році перебрався в Україну, грав за «Прикарпаття» і «Колос» / «Металург» (Нікополь). Після розпаду СРСР декілька сезонів продовжував грати в Нікополі в першій лізі України, а також виступав за клуб «Нива» (Миронівка) і за аматорські колективи. Останні сезони у своїй кар'єрі провів у клубі другого дивізіону Росії «Волга» (Ульяновськ).

Після завершення кар'єри гравця почав займатися суддівством футбольних матчів. У професіональному футболі працював лише боковим арбітром на матчах першої та другої ліг України. Представляв місто Нікополь. Згодом працював інспектором матчів. Станом на 2019 рік — виконавчий директор Федерації футболу м Нікополя[3]. Брав участь у матчах ветеранів[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Торпедо» Кутаиси 2 : 0 «Кайрат» Алма-Ата [Архівовано 5 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. «Кайрат» Алма-Ата 1 : 1 «Торпедо» Москва [Архівовано 5 серпня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Федерація. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 18 червня 2022.
  4. Друзья почтили память Сергея Кириенко на футбольном поле [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]