Закон Дальтона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Закон Дальтона
Названо на честь Джон Дальтон

Зако́н Дальто́на (закон парціальних тисків) — загальний тиск P суміші ідеальних газів дорівнює сумі парціальних тисків компонентів у суміші:

чи

,

де  — тиск суміші;

— парціальний тиск -ого газу;

 — кількість окремих газів, що складають газову суміш.

Джон Дальтон встановив цей закон емпірично в 1801. Закон справедливий для газів, близьких до ідеальних. В реальних газах, для яких суттєва взаємодія між молекулами суміші, можуть існувати суттєві відхилення від такого простого правила.

Випаровування над водною поверхнею визначають за допомогою емпіричних формул, одержаних при використанні закону Дальтона.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Техническая термодинамика. Под. ред. В. И. Крутова. Учебник для вузов. М., «Высш. школа», 1971 — 472 с., илл.

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]