Парціальний тиск

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Парціа́льний тиск (від лат. partialis — частковий) — внесок газу певного роду в загальний тиск суміш газів і відповідає тиску, під яким перебував би газ, що входить до складу газової суміші, коли б він один займав об'єм, рівний об'ємові суміші при тій же температурі.

Парціальний тиск окремої складової (компонента) суміші, якщо її можна вважати ідеальним газом, визначається за формулою:

p_i = \nu_i \frac{RT}{V},

де \nu_i — кількість молів даної (і-тої) компоненти, R — газова стала, T і V — відповідно, температура і об'єм суміші.

Згідно із законом Дальтона у випадку ідеальних газів парціальні тиски окремих компонентів суміші газів сумуються

 p = \sum_i p_i \, .

Парціальний тиск кожного із компонент, пропорційний частці цього компонента в суміші газів.

 p_i = x_i p ,

де

 x_i = \frac{\nu_i}{\nu},

 \nu_i  — кількість молів i-го газу в суміші,  \nu  — загальна кількість молів газу.

Парціальні тиски кожного із компонентів можуть бути розраховані, використовуючи рівняння стану, таким чином приведена формула задає рівняння стану суміші.

Парціальний об'єм[ред.ред. код]

Парціальний об'єм і-того компонента суміші — об'єм, який мав би цей компонент, якби його тиск дорівнював тиску суміші.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.