Закон Стокса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рівновага кульки у вертикальному потоці рідини й полі тяжіння. Сила тяжіння зрівноважена силою Стокса , яка діє на кульку з боку потоку.

Закон Стокса (рос. закон Стокса; англ. Stokes law; нім. Stockessches Gesetz n) – твердження, що сила опору F, яку зустрічає тверда кулька радіусом R при повільному рівномірному поступальному русі із швидкістю у необмеженому в’язкому середовищі з динамічним коефіцієнтом в’язкості (або в ламінарному потоці рідини), дорівнює

.
  • FD є сила тертя, що діє на межі розділу рідини і частинок (в N ),
  • μє показником динамічної в'язкості (N с / м 2 )
  • R радіус сферичної об'єкт (в м), а
  • vs' є швидкість осадження частинок (в м / с).

Ця формула відома як «шість піруетів».

Якщо частинки падають у в'язку рідину, і сила тертя в поєднанні з виштовхувальної силою дорівнюють сили тяжіння. У результаті швидкість осадження визначається за формулою:

де:

Література[ред.ред. код]