Закон Стокса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рівновага кульки у вертикальному потоці рідини й полі тяжіння. Сила тяжіння зрівноважена силою Стокса , яка діє на кульку з боку потоку.

Закон Стокса (рос. закон Стокса; англ. Stokes law; нім. Stockessches Gesetz n) — твердження, що сила опору F, яку зустрічає тверда кулька радіусом R при повільному рівномірному поступальному русі із швидкістю у необмеженому в'язкому середовищі з динамічним коефіцієнтом в'язкості (або в ламінарному потоці рідини), дорівнює

.
  • FD - сила тертя, що діє на межі розділу рідини і частинок (в N),
  • - показник динамічної в'язкості (N с/м2)
  • R - радіус сферичного об'єкта (в м)
  • vs' - швидкість осадження частинок (в м/с).

Ця формула відома як «шість піруетів».

Якщо частинки падають у в'язку рідину, і сила тертя в поєднанні з виштовхувальної силою дорівнюють силі тяжіння. У результаті швидкість осадження визначається за формулою:

де:

Література[ред. | ред. код]