Закон гідростатичного розподілу тиску в рідині

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Зако́н гідростати́чного розпо́ділу ти́ску в рідині́ (рос. закон гидростатического распределения давления в жидкости; англ. law of hydrostatic pressure distributi-on in liquid; нім. Gesetz n der hydrostatisches Druckverteilung f in der Flussigkeit f) — гідромеханічний тиск для даної ділянки рідини або поверхні, наміченої всередині рідини (наприклад, для живого перерізу потоку), задовольняє умову:

(для всіх точок об'єму чи поверхні),

де z — позначення будь-якої точки, що належить області, яку розглядають (або поверхні); p/ρg — п'єзометрична висота для цієї точки; р — тиск; ρ — густина рідини; g — прискорення вільного падіння.

Уздовж будь-якої прямої (проведеної всередині рідини), для точок якої справедлива названа залежність, гідромеханічний тиск розподіляється за лінійними законами, тобто

де  — тиск над рівнем рідини.

Рівень рідини в сполучених посудинах[ред.ред. код]

Одним із наслідків закону є те, що рівень рідини у відкритих сполучених посудинах однаковий і не залежить від форми посудини. Оскільки з одного боку тиск на поверхні рідини дорівнює атмосферному, а з іншого залежить лише від висоти, то висота на рівні поверхні повинна залишатися однаковою.

Цей висновок перестає бути справедливим для потоку рідини (дивіться Закон Бернуллі) й у випадку капілярного ефекту.

Дивіться також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]