Координати: 48°12′50.040000100009″ пн. ш. 16°56′13.920000100003″ сх. д. / 48.21390° пн. ш. 16.93720° сх. д. / 48.21390; 16.93720

Замок Гоф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Замок Гоф

48°12′50.040000100009″ пн. ш. 16°56′13.920000100003″ сх. д. / 48.21390° пн. ш. 16.93720° сх. д. / 48.21390; 16.93720
Типшато[1] і музей
Статус спадщинипам'ятка культурної спадщини[d][2]
Країна Австрія
РозташуванняEngelhartstettend[2]
Архітектурний стильбароко
АрхітекторFranz Anton Hillebrandtd і Йоган Лукас фон Гілдебрандт
Засновано1726
Замок Гоф. Карта розташування: Австрія
Замок Гоф
Замок Гоф (Австрія)
Мапа

CMNS: Замок Гоф у Вікісховищі
Схема палацово-паркового ансамблю Шлосс Гоф

Замок Гоф (нім. Schloss Hof) — найбільший на теренах сучасної Австрії палацово-парковий комплекс доби бароко. Збережений, активно реставрується у 2009–2012 рр. Стоїть поряд з найкращими комплексами бароко в Західній Європі, де крім нього — Вілла Альдобрандіні, комплекс Казерта (Італія), Во-ле-Віконт, Версаль (Франція), Шеннбрун, Петергоф (палацово-парковий ансамбль), Стрєльна (Росія), Хет Лоо (Голландія), Німфенбург, Вільгельмсхе (Німеччина) тощо.

Історія виникнення

[ред. | ред. код]
Принц Євген Савойський — замовник палацового комплексу Шлосс Гоф

Місцевість згадується в джерелах за 12 століття, де була невеличка фортеця. Поселення страждало через близькість до річки і повені.

Принц Євген Савойський, що фактично був другим імператором в Австрії, розпочав забудову своїх володінь. Так виник комплекс з двох палаців за фортечними стінами Відня (відомі зараз як Верхній і Нижній Бельведер) і його палац в Відні. У 1725 р. він купує землі в поселенні, де будує замок Гоф. Проєкт створив придворний архітектор Йоган Лукас фон Гілдебрандт.

Історія комплексу коротко

[ред. | ред. код]
Марія Терезія
Замок Гоф до перебудов, картина Бернардо Белотто

Принц був володарем тільки 10 років, коли тривало будівництво. Садиба після його смерті у 1736 р. перейшла до племінниці — Анни Вікторії Савойської. У 1755 р. розкішну садибу придбала сама австрійська імператриця Марія-Терезія. За часів її сина, імператора Йосипа ІІ палац надбудували ще одним поверхом і він став чавити своєю величчю і розмірами, чого не було в первісній будівлі. Замок занепадав в XIX ст., втрачав малі архітектурні форми і деталі саду бароко, дах з переломом, фонтани і каскади. Почалися вивози найцінніших речей, картин і меблів в палаци Відня і палацові комори.

Реставрація

[ред. | ред. код]

Палац відремонтували лише у 1986 році до проведення Національної виставки в його приміщеннях. Почали повертати речі, що колись належали замку з комор, віденських палаців і навіть іноземних посольств, куди потрапила часина речей.

Ферма у замку Гоф, 2007 рік.

Разом з реставрацією замку розпочали ремонт і в припалацових будівлях. Першою була відновлена Оранжерея, відкрита у 2006 р. Найскладнішими були відновлення фонтанів і двох зниклих каскадів, а також саду бароко.

Родзинкою садиби була молочна ферма і невеличкий звіринець. На ферму повернули тварин, серед яких є й верблюди.

Складові частини комплексу.

[ред. | ред. код]
Бароковий сад і партр на третій терасі, 2008 рік.

Його розпланували на високих терасах над річкою, аби уникати повеней. Розпланування за центральною віссю, симетричне, на семи терасах. Збережені стародавні плани допомогли у відновлені пошкоджених і зниклих скульптур, садових сходинок, фонтанів, каскадів. Сад відновили з використанням старих технологій. Складні барокові візерунки відтворюють як живі рослини, так і використані камінці декількох кольорів.

Вигляд замку Гоф з боку саду викарбували на австрійській монеті у 10 євро.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]