Замок Мірамаре
Зовнішній вигляд
Замок Мірамаре | |
---|---|
![]() | |
45°42′09″ пн. ш. 13°42′44″ сх. д. / 45.702454° пн. ш. 13.712318° сх. д. | |
Тип | замок[1] ![]() |
Статус спадщини | національна спадщина Італіїd[2][3] ![]() |
Країна | ![]() |
Розташування | Трієст[2][4][1] ![]() |
Архітектурний стиль | неоготика і Carl Junkerd ![]() |
Площа | 2000 квадратний метр[5] і 3000 квадратний метр[6] ![]() |
Засновник | Максиміліан I ![]() |
Засновано | 1860 ![]() |
Власник | Максиміліан I ![]() |
Сайт | castello-miramare.it ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |
Замок Мірамаре (італ. Castello di Miramare; ісп. Castillo de Miramar; нім. Schloss Miramar; словен. Grad Miramar) — замок XIX століття, розташований безпосередньо на березі Трієстської затоки між Барколою та Гріньяно в Трієсті, на північному сході Італії. Він був побудований у 1856-1860 роках для австрійського ерцгерцога Фердинанда Максиміліана та його дружини Шарлотти Бельгійської, пізніше імператора Максиміліана I та імператриці Шарлотти Мексиканської, за проектом Карла Юнкера.
Територія замку включає великий парк на скелях і березі моря площею 22 гектари (54 акри), спроектований ерцгерцогом. Територія була повністю перепланована, щоб показати численні тропічні види дерев і рослин.
- ↑ а б в Atlante castellano d'Italia
- ↑ а б dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ Wiki Loves Monuments Italia — 2012.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ↑ ISTAT ISTAT 2015 survey on museums and similar institutions — 2017.