Замок Чарлвілл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Замок Чарлвілл
англ. Charleville Castle

Charleville Castle.png


53°15′37″ пн. ш. 7°31′40″ зх. д. / 53.26040000002777219° пн. ш. 7.52790000002777759° зх. д. / 53.26040000002777219; -7.52790000002777759Координати: 53°15′37″ пн. ш. 7°31′40″ зх. д. / 53.26040000002777219° пн. ш. 7.52790000002777759° зх. д. / 53.26040000002777219; -7.52790000002777759
Тип шато
Країна  Ірландія
Розташування Талламор
Архітектор Francis Johnstond
Засновано 1814
Ідентифікатори й посилання
GeoNames 2965515
Замок Чарлвілл. Карта розташування: Ірландія
Замок Чарлвілл
Замок Чарлвілл (Ірландія)

CMNS: Замок Чарлвілл у Вікісховищі

Замок Чарлвілл (англ. Charleville Castle) — один із замків Ірландії, розташований в графстві Оффалі, біля міста Тулламор, біля річки Клодіах. Вважається одним із найкрасивіших замків Ірландії.

Історія замку Чарлвілл[ред. | ред. код]

Нинішній замок Чарлвілл був побудований на місці більш давнього. Побудував його Томас Мур 1641 року. Замок успадкував Чарльз Мур — лорд Тулламор, онук Томаса. Коли він помер 1674 року, замок успадкувала його сестра Джейн. Нащадком її був Чарльз Вільям Бері, що став у 1806 році графом Чарлвілл під час другого створення цього титулу. Новий граф вирішив перебудувати замок. Проєкт перебудови був розроблений Френсісом Джонстоном і здійснений у 1800—1812 роках.

Замок не завжди був заселений — часто у власників не було коштів для його утримання. Кожне нове вселення господарів було причиною перебудов і добудов. У перебудовах замку брав участь Вільям Морріс. Його неодноразово відвідував лорд Байрон. Всередині була картина датована 1789 роком під назвою «Генріх VIII, Акт V, Сцена IV», але потім вона була продана і нині знаходиться в колекції в Канаді.

Замок лишився незаселеним в 1912 році, коли полковник Говард Бері переїхав до Бельведер-Хаусу, що в графстві Західний Міт. У 1968 році з замку був знятий дах. Роботи по реставрації, які розпочав Майкл Мак Муллен почалися 1971 року. Продовжили роботи Констанція Хеві Сікіт та Бонні Венс. Для збору коштів на реставрацію був створений благодійний фонд.

Нині замок є під управлінням Дадлі Стюарта, а роботи здійснюються волонтерами. У замку проводились мистецькі акції та фестивалі, вистави англійського камерного театру, фестиваль Мора, фестиваль «Кастелпалуза». Також працює експедиція «Музей Дослідників» імені Чарльза Говарда-Бері.

Привиди замку Чарлвілл[ред. | ред. код]

У замку неодноразово бачили привид маленької дівчинки на ім'я Гарріет, що загинула там, впавши зі сходів. Замок відвідували численні дослідники паранормальних явищ. Є легенда, що якщо з дубу біля замку впаде гілка, то хтось в родині Бері помре.

Замок Чарлвілл в мистецтві[ред. | ред. код]

Замок використовували для зйомок багатьох художніх фільмів, зокрема «Повернення Джейн» (2007), «Нортгерське абатство» (2007), «Рейгн» (2013). Дуб біля замку був номінований на звання «Дерево року» в 2013 році.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Craig, Maurice; The Knight of Glin (1969). Ireland Observed. Cork: Mercier Press. p. 29. ISBN 978-0-85342-049-1.
  • Thompson, Sylvia (3 July 2014). «Buildings at Risk — Charleville Castle, Tullamore, Co Offaly». The Irish Times. Retrieved 2 May 2015.
  • Ryder, Laura (15 June 2012). «Donations sought to restore Charleville Castle painting». Offaly Independent. Retrieved 2 May 2015.
  • «Irish Castles — Charleville Castle». Britain Ireland Castles. Retrieved 2 May 2015.
  • «The Explorers' Museum: About». The Explorers' Museum. Retrieved 2 May 2015.
  • «Explorers Museum». Atlas Obscura. Retrieved 2 May 2015.
  • Heraghty, Michael. «Harriet the Ghost — Charleville Castle». Choose Ireland. Retrieved 2 May 2015.
  • «Lights, camera and a tidy €450m in tourism». Irish Independent. 3 September 2007. Retrieved 26 July 2012.
  • «Filming in Ireland». Irish Film Board. Retrieved 26 July 2012.
  • «Root for Tullamore ‘King Oak’ in European Tree of the Year». Offaly Express. 13 February 2013. Retrieved 2 May 2015.
  • McLysaght, Emer. «14 amazing Irish trees to see before you die». The Journal. Retrieved 2 May 2015.