Заречнюк Олег Сафонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Заречнюк Олег Сафонійович (*17 вересня 1923(19230917) — †20 червня 2002) — доктор хімічних наук, професор кафедри неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка, один із засновників кристалохімічного напряму наукових досліджень кафедри.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 17 вересня 1923(19230917) у старовинному, з багатою історією, м. Острозі в родині службовця. Тут пройшло його дитинство та юність. Згадуючи дитячі роки, Олег Сафонійович з великою любов'ю розповідав про своїх рідних.

Батько виховувався у тітки в Києві, там і навчався; умів робити все, без роботи не залишався жодної хвилини. Поділяв усі роботи на «чоловічі» й «жіночі». Також любив читати;зібрав власну бібліотеку. Образ мами — вродлива, невеликого зросту жінка.

Всі найкращі риси батьків поєдналися в їхньому первістку, який був, правда, дещо хворобливою дитиною. У хімічну науку Олег Сафонійович прийшов завдяки великому бажанню вчитися. Спочатку навчався у семирічній початковій школі в Острозі. Після шостого класу(1935 р.) пішов у Острозьку гімназію. Брав участь у Другій Світовій Війні (1942–1945). Навчання вдалося відновити аж у 24-річному віці. З 1949 р. навчався на хімічному факультеті Львівського університету, який закінчив у 1954 р. з відзнакою.

З 1955 р. працював асистентом кафедри хімії Львівського поліграфічного інституту. У 1958 р. вступив до аспірантури кафедри фізичної хімії Львівського університету.

Проте через недбалість викладача, змушений перейти на кафедру неорганічної хімії. Нова тема виникла з потреб авіаційної ракетної промисловості, якій потрібні були сплави з унікальними властивостями на основі алюмінію. В 1964 р. захистив кандидатську дисертацію «Фазові рівноваги і кристалічні структури сполук у потрійних системах Се-Al-третій компонент і в почетвірній системі Ce-Mn-Cu-Al» і одержав учений ступінь кандидата хімічних наук. А в 1967 р. — наукове звання доцента кафедри неорганічної хімії.

Дослідження алюмінієвих сплавів продовжив у докторській дисертації «Синтез і кристалохімія алюмінідів» (Московський університет, 1984), в якій вперше дослідив 131 потрійну систему, для 92 систем, побудував ізотермічні перерізи, синтезував і вивчив кристалічну структуру 289 раніше невідомих сполук, відкрив 17 нових структурних типів, серед них CeCa2Al2 та CeMn4Al8, які сьогодні мають найбільшу кількість представників серед інтерметалічних сполук (понад 1100). Також опублікував понад 200 наукових праць. У 1989 р. одна з розробок на виставці народного господарства України одержала диплом II ступеня і медаль. Олег Сафонович став відомим у науковому світі кристалографом, учасником шести міжнародних конференцій, членом спеціалізованих учених рад із захисту кандидатських дисертацій.

З 1988 р. — професор, з 1993 р. до виходу на пенсію у 1999 р. — головний науковий співробітник кафедри неорганічної хімії Львівського університету.

Заречнюк О. С. був талановитим педагогом і лектором. Читав лекції з загальної і неорганічної хімії, методики викладання хімії, а також спецкурси з металознавства, рентгенографії і кристалохімії. Любив працювати з молоддю, керував секцією «Юний хімік» Львівського обласного хімічного товариства, а згодом експериментальними роботами членів МАН, учнів середніх шкіл, а також курсовими та дипломними роботами студентів. Підготував шість кандидатів хімічних наук (Олена Емес-Мисенко, Алла Муравйова, Роман Рихаль, Орися Вівчар, Тамара Янсон, Микола Маняко). Автор двох патентів і чотирьох навчально-методичних праць, співавтор підручника «Основи загальної хімії» (Львів, 2000). Член редколегії Вісника Львівського університету (серія хімічна), а також Міжнародної спілки кристалографів. Організував і був автором багатотомного «Літопису кафедри неорганічної хімії» та виставки «Видатні випускники кафедри».

Ще з гімназійних років учений любив малювати. Він оформляв малюнки до усіх публікацій, підручників. Намалював близько 200 краєвидів Карпат і родинного міста Острога. За життя ним було організовано шість виставок: у Львівському університеті, Львівському музеї архітектури й побуту (Шевченківський гай), культурно-мистецькому центрі Острозької академії. Був членом ініціативної ради з відновлення Острозької академії. У 2000 р. йому присудили звання почесного професора Острозької академії тощо.

Як фахівець-кристалохімік Олег Сафонійович зібрав велику колекцію гірських порід та мінералів. У багатьох з них вбачав витвори мистецтва. Професор, взагалі, захоплювався колекціонуванням. Це, зокрема, китайські витинанки, марки, музичні класичні твори, слайди з унікальними краєвидами України, годинники усіх часів, твори львівських митців.

Також Заречнюк О. С. любив історію. Він вивчив усі п'ять версій генеалогічного дерева князів Острозьких. Як учений-хімік дослідив виробництва, що були пов'язані з хімією і набули розвитку в острозі в 16-17 століттях. Цю роботу він присвятив 900-річчю міста і виступив із нею на міжнародній науковій конференції з цієї нагоди.

Заречнюк О. С. користувався заслуженою повагою колег та учнів. Помер 20 червня 2002 р. у Львові.

На жаль, не здійснилась його мрія бути похованим у рідному Острозі. Проте здійснилося бажання усе життя провести поруч із дружиною.

У княжому замку (Вежа Мурована), де сьогодні музей, знаменитому острожанину відведена окрема кімната. Цим він вносить бажану «краплю вільної і освіченої української людини» в душі відвідувачів.