Зарош Гамзаєва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зарош Гамзаєва
азерб. Zəroş Həmzəyeva
Народилася 22 березня 1925(1925-03-22)
Бабецький район, Нахічеванська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Азербайджанська РСР, Закавказька РФСР, СРСР
Померла 6 червня 2004(2004-06-06) (79 років)
Баку, Азербайджан
Діяльність актриса
Заклад Нахичеванський державний музично-драматичний театр (1942-1948, з 1950),
Державний драматичний театр міста Карягіна (1948—1950)
У шлюбі з Miribrahim Həmzəyev[d]
Нагороди
Shohrat Order
People's artist of the Azerbaijan SSR

Зарош Мірзабагір кизи Гамзаєва (азерб. Zəroş Mirzəbağır qızı Həmzəyeva; 22 березня 1925, Неграм — 6 червня 2004, Баку) — азербайджанська і радянська актриса театру, Заслужена артистка Азербайджану (1956), Народна артистка Азербайджану (1967).

Життєпис[ред. | ред. код]

Зарош Мірзабагір кизи Гамзаєва народилася 22 березня 1925 року в селі Неграм Нахічеванської АРСР (нині — на території Бабецького району)[1]. У 1941 році в драматичному гуртку Нахичеванського театру познайомилася з директором театру актором Мірібрагімом Гамзаєвим. У вересні цього ж року вони одружилися. З тих пір Зарош Гамзаєва грала в масовках театру. І тільки в 1942 році вперше зіграла на сцені Нахичеванського державного музично-драматичного театру. Її першою роллю стала роль Етар у п'єсі Наджаф-бека Везірова «З-під дощу, та під зливу»[2]. У 1944 році Гамзаєва була удостоєна звання Заслуженої артистки Нахичеванської АРСР[1]. До кінця 1940-х років Зарош Гамзаєва була основною виконавицею головних ролей на сцені Нахичеванського театру[2].

У 1948 році разом зі своїм чоловіком режисером Мірібрагімом Гамзаєвим була відряджена до Державного драматичного театру міста Карягіно (з 1959 року — Фізулі), який тоді був на межі закриття. Родині Гамзаєвих знову вдалося залучити глядачів до театру[2].

З 1950 року Зарош Гамзаєва знову почала грати на сцені Нахичеванського театру[2]. У 1956 році їй було присвоєно звання Заслуженої артистки Азербайджанської РСР, а в 1967 році — Народної артистки цієї республіки[1].

У 1970 році Зарош Гамзаєва вийшла на сцену разом зі своїм сином Нізамі Гамзаєвим (нині — Заслужений артист Азербайджану) у виставі за п'єсою Карло Гольдоні «Трактирниця» (режисер Бахші Галандарли), зігравши Мірандоліну (Нізамі грав роль Фабріціо)[2].

Тривалий час Зарош Гамзаєва була головою Жіночої ради Нахичевані, а також була обрана народним депутатом. У 2002 році указом президента Азербайджану Гейдара Алієва Зарош Гамзаєва за заслуги, проявлені у сфері розвитку азербайджанського театрального мистецтва, була нагороджена орденом «Слава»[3].

Померла Зарош Гамзаєва 6 червня 2004 року[1] в Баку. Похована на Другій Алеї почесного поховання в Баку[2]. 6 червня 2008 року, в день четвертої річниці смерті Гамзаєвої, на стіні будинку, де проживала актриса, з ініціативи Міністерства культури і туризму Азербайджану була встановлена меморіальна дошка[4].

Примітки[ред. | ред. код]