Бабецький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бабецький район

Babək rayonu

Районний центр Бабек
Країна Азербайджан
Автономна республіка Нахічеванська Автономна Республіка
Номерний знак 67
Населення
 - повне 65 040
Площа
 - повна 901,68 км²
Висота
 - максимальна 986 метр
 - мінімальна 986 метр
Дата заснування 8 серпня 1930
Глава виконавчої влади Q31307157?
Код ISO 3166-2 AZ-BAB
ABabek.PNG

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Бабецький район

Бабецький район (азерб. Babək rayonu) — адміністративна одиниця у складі Нахічеванської Автономної Республіки Азербайджану. Адміністративний центр — місто Бабек.

Розташування[ред. | ред. код]

Бабецький район межує:

Історія[ред. | ред. код]

Статус району було отримано 23 жовтня 1978 замість Нахічеванського району, коли центр автономної республіки отримав республіканське підпорядкування.

На території Бабецького району, в 28 км у північно-західному напрямку від центру району, поблизу села Пайиз, на правому березі річки Джехрічай, знаходиться фортеця Чалхангала, що відноситься до періоду бронзи. Фортеця, розташована на високій горі Чалхангала, обнесена великими кам'яними стінами. Вважається, що це місце було місцем оборони великого племені, що проживало в цих місцях в II тис. до н. е. Знайдені тут зразки матеріальної культури свідчать про наявність на цій території, в той період, економічних і культурних зв'язків з іншими племенами Близького Сходу.

В результаті карабаського конфлікту, під час нападів вірмен на села Юхари Бузгов і Гармачатаг в 1990–1991 роках, було завдано сильного збитку культурним установам, будівлі їх були зруйновані, бібліотеки спалені.

Через постійне військове напруження між Азербайджаном і Вірменією — на території району постійно перебувають військові частини Збройних сил Азербайджану.

Географія[ред. | ред. код]

Бабецький район лежить біля підніжжя гір Малого Кавказу, а саме: на схилах Зангезурського і Даралаязького гірських хребтів. Та друга частина району простяглась на Нахчеванській низині та Голюстанській низині тому рельєф району, низинно-гірський[1].

З заходу дві гори: Дуздаг (Duzdağ) 1119 метрів над рівнем моря і Каровультепе (Qarovultəpə Daği) 919 метрів над рівнем моря. А з півночі Агкая-Даг (Ağqaya Dağı) 1756 метрів, Анабад-Гедик (Anabad-Gədik Dağı) 2081 метрів, Каракюш (Qaraqüş Dağı) 2600 метр, Кеджхалтапа (Kechaltapa) 2744 метрів, Аснакар (Asnakar Dağı) 2621 метрів, Чокеклії (Lizbird Çökəkliyi) 2034 метрів, Тагня (Tagnya) 1949 метр. Зі сходу — Місдаг (Misdağ) 1158 метрів, Саридаг (Sarıdağ) 1725 метрів, Шахбузтапа (Şahbuztəpə) 1572 метрів, Джурамелік-Даг (Curamelik-Dag) 1313 метрів, Асхаб-і-Кехф (Əshabi-Kəhf) 1665 метрів. А з півдня — Биринджи Кирмизи Даги (Birinci Qirmızı Dağı) 971 метр.

Дві головні водойми району — річки Араз та Нахчиванчай, водами яких живляться більшість земель району. В районі протікає ще кілька малих річок, які підживлюються талими та дощовими водами струмків, що витікають із гір. В районі знаходяться кілька великих водозабірень: Узунобаїнське, Неграмське, Сирабське і Гахабське водосховища та наявні численні зрошувальні канали[2].

Клімат в Бабецькому районі сухий, континентальний, з ознаками напівпустельного. Літо буває сухе й спекотне, а зима холодна й суха. Середня температура січня від −10 С до +5 С, липня — від +28 С до +35 С (іноді доходить і вище 40 С). За рік випадає 200–600 мм опадів (дощі, а у високогір'ї — сніг).

Район має багату флору і фауну. Рослинність, в основному, представлена напівпустельними видами. В Бабецькому районі можна зустріти: гірського козла, муфлона, вовка, лисицю, зайця, кабана та численні види польових гризунів, а птахів — куріпки, фазан та інші перелітні птахи.

Населення[ред. | ред. код]

Все населення району — азербайджанці. Після конфлікту вірменами, сюди переселилися біженці-азербайджанці з сусідньої країни. Значна частина мешканців району подалася (хто на постійно, а хто по-сезонно) на заробітки до Туреччини чи до Баку. Адмінстративний центр району місто Бабек, в якому знаходяться всі адміністративні установи району.

Станом на 1 січня 2014 року в районі проживало 65 140 жителів.[3]

За даними 2007 року в районі проживало 63 969 мешканців, в 40 населених пунктах:

# Населені пункти Кількість жителів (2007)
1 Нехрам (Nehrəm) 12140
2 Джехрі (Cəhri) 8283
3 Бабек (Babək) 2965
4 Шихмахмуд (Şıxmahmud) 2795
5 Сіраб (Sirab) 2661
6 Зейнеддін (Zeynəddin) 2377
7 Карачук (Qaraçuq) 2638
8 Кагаб (Qahab) 2612
9 Караханбейлі (Qaraxanbəyli) 2353
10 Кюльтепе (Kültəpə) 1859
11 Тумбул (Tumbul) 1556
12 Гюзнют (Güznüt) 1529
13 Керімбейлі (Kərimbəyli) 1462
14 Ярімджа (Yarımca) 1336
15 Вайхір (Vayxır) 1290
16 Дідівар (Didivar) 1288
17 Кошадізе (Qoşadizə) 1283
18 Булкан (Bulqan) 1127
19 Паїз (Payız) 1051
20 Назерабад (Nəzərabad) 1036
21 Ашаги Бузков (Aşağı Buzqov) 979
22 Шекерабад (Şəkərabad) 937
23 Чешмебазар (Çeşməbasar) 896
24 Мезре (Məzrə) 825
25 Хадживар (Hacıvar) 704
26 Халіллі (Xəlilli) 615
27 Каракала (Qaraqala) 555
28 Халхал (Xalxal) 552
29 Юхарі Узуноба (Yuxarı Uzunoba) 541
30 Нахішнергіз (Naxışnərgiz) 502
31 Гермечатак (Gərməçataq) 498
32 Калбаорудж Дізе (Kalbaoruc Dizə) 494
33 Гюльшенабад (Gülşənabad) 492
34 Маммедрза Дізе(Məmmədrza Dizə) 487
35 Ашаги Узуноба (Aşağı Uzunoba) 435
36 Бадашхан (Bədəşxan) 274
37 Араз (Araz) 243
38 Юхарі Бузков (Yuxarı Buzqov) 154
39 Наджефелідізе (Nəcəfəlidizə) 145
40 Разом 63969

Економіка[ред. | ред. код]

Основу економіки району становить сільське господарство, а саме: рослинництво, скотарство, виноградарство, баштанництво, овочівництво.

На території району є родовища кам'яної солі і будівельних матеріалів, залежні залізної руди. Район багатий мінеральними водами: Сірабські і Вайхірські джерела мінеральних вод відомі у світі.

В районі працює: 38 загальноосвітніх шкіл, 6 позашкільних та 1 дошкільний виховний заклад, 41 бібліотека, 32 клубних заклади, 2 музеї, 5 дитячих музичних шкіл, центральна лікарня, пологовий будинок, 2 дільничних лікарні, 16 лікарських амбулаторій, 14 фельдшерсько-акушерських пунктів, 4 фельдшерські пункти, гігієно-епідеміологічний центр та інші організації[4].

Через район проходить автомагістраль M-7 Highway яка з'єднує Азербайджан, Іран із Туреччиною. А також територією району прокладена залізнична колія, яка сполучала Нахічевань із Єреваном (після війни — вона мало діюча, і зрідка використовується для військових потреб).

Історичні пам'ятники[ред. | ред. код]

На території району є чимало археологічних пам'яток, адже природне та географічне розташування району здавна приваблювало сюди землеробські і скотарські племена. Відомі світу пам'ятки Гюльтепе 1 і Кюльтепе 2 розташовані на цій території. Тут збереглися такі архітектурні споруди: вежі Чалхангала, Вайхір, Азнабюрт, Абасабад[5].

В 4 км на південний захід від центру Бабецького району, на березі річки Араз, знаходиться військова фортеця Аббасабад, побудована в 1809–1810 роках у формі п'ятикутника за проектами французьких військових фахівців. Фортеця обнесена водним каналом, не раз вона перетворювалася на поле битв. В період будівництва Аразького водосховища частина залишків фортеці були затоплені.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://muselman.az/tarix/azerbaijan/1487-babek-rayon-haqqinda-tarixi-melumat.html Babək (rayon) haqqında tarixi məlumat…
  2. http://www.nakhchivan.az/portal-1/map-babek-m.htm Статистика про Бабецький район
  3. http://www.stat.gov.az/map/indexen.php#Sadarak Архівовано 3 квітень 2015 у Wayback Machine. Державний комітет по статистиці Азербайджанської Республіки (населення району Садарак)
  4. http://www.nakhchivan.az/portal-ru/seh-ray.htm Офіційна статистична інформація про Бабецький район
  5. http://www.tourism.az/?menu=9&submenu=88&lang=aze Rayonun ərazisində məlum arxeoloji abidələr: GÜLTƏPƏ və GÜLTƏPƏ-2

Посилання[ред. | ред. код]