Затока Чихачева
| 51°27′ пн. ш. 140°49′ сх. д. / 51.450° пн. ш. 140.817° сх. д.Координати: 51°27′ пн. ш. 140°49′ сх. д. / 51.450° пн. ш. 140.817° сх. д. | |
| Частина від | Японське море |
|---|---|
| Прибережні країни |
 Росія[1] |
| Середня глибина | 9 м |
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 2126173 |
  Затока Чихачева Затока Чихачева (Росія) | |
 | |
Затока Чихачева (рос. Зали́в Чихачёва; до 1952 року затока Де-Кастрі) — затока Японського моря біля західного берега Татарської протоки[2] під 51° 28' пн. ш., між мисами Орлова (Клостер-Камп) і Д'Асса, поблизу озера Кізі, що належить до басейну річки Амур. Довжина близько 12,5 км, ширина на вході 9 км, глибина до 9 м. Затока захищена від усіх вітрів навколишніми кручами, а з моря 3 островами. Затока Чихачова — гарне місце для стоянки суден.
Затоку було відкрито Лаперузом у 1787 році і названо на честь морського міністра Франції Шарля Ежена Габріеля де Кастрі, у 1952 році названо ім'ям російського адмірала М. М. Чихачова. На березі затоки був побудований Олександрівський пост, потім порт Де-Кастрі. Затока Чихачова замерзає на 5 місяців, влітку температура води на поверхні досягає 14° C. Припливи півдобові, величиною близько 1 метра.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Нікольський О. М. Де-Кастри // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)