Татарська протока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Татарська протока або протока Мамії.

Татарська протока або протока Мамії (яп. 間宮海峡, まみやかいきょう, "протока Мамії") — протока між материковою Азією і островом Сахалін. Сполучає Японське море з Охотським. Названа на честь японського дослідника Мамії Ріндзо.

  • Довжина 633 км.
  • Ширина на півдні до 342 км, на півночі — до 40 км, в найвужчому місці — протока Невельського — 7,3 км.
  • Найменша глибина на фарватері 7,2 м.

Північна частина Т. п. носить назву Амурський лиман

Береги на півдні гористі, на півночі низовинні. Середня температура води влітку 10—12 °С; взимку протока покрита льодом (на півночі і у берегів припаєм, у відкритій південній частині — плавучими льодами).

Проекти[ред.ред. код]

Під час правління Сталіна розроблявся проект з'єднання материка з Сахаліном. В цьому випадку холодна Приморська течія помітно ослабла б й узбережжя Приморського краю потепліло. Порт Владивостока перестав би замерзати. Проте, проект з невідомих причин не було реалізовано. Також, за життя Сталіна було розпочато реалізацію ідеї залізничного тунелю на Сахалін.

У 1968 році почалося будівництво Порта Восточний в незамерзаючий бухті Врангеля, і проект було відкладено на невизначений термін.

Пізніше розрахунки показали, що реалізація проекту могла кепсько віддзеркалитись на кліматі північного узбережжя Охотского моря і гирлі Амура.

Порти Татарської протоки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Татарська проотока(рос.)