Звоник Дан Русланович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дан Звоник
Дан Русланович Звоник
Загальна інформація
Громадянство Україна Україна
Місце проживання м. Донецьк, Україна
Народження 14 червня 1996(1996-06-14)
м. Донецьк, Україна
Смерть 2022(2022)
Україна
Причина смерті вбивство росіянами
Батько Руслан Миколайович Звоник
Спорт
Тренери Руслан Миколайович Звоник
Участь і здобутки
Особисті рекорди чемпіон України з кіокушинкай карате (2013)

Дан Русланович Звоник (14 червня 1996, м. Донецьк, Україна — квітень 2022) — український спортсмен, чемпіон України з кіокушинкай карате (2013)[1], чемпіон Кубка Світу з Кекусінкай карате, чемпіон Кубка Європи (IKO Sosai)[2]. Загинув захищаючи свою Батьківщину від російської окупації після тортур росіянами і пострілу в потилицю.

Біографія[ред. | ред. код]

Дан Русланович Звоник народився 14 червня 1996 року в м. Донецьку. Займався кіокушинкай карате. Тренувався у свого батька Руслана Миколайовича Звоника[1]. З 10 років багаторазово посідав перші місця на різних змаганнях. У 2013 році став чемпіоном України з кіокушинкай карате. Також посів перше місце на Кубку світу з ХонКіокушина карате, і став чемпіоном Кубка Європи (IKO Sosai).

Після російського вторгнення в Україну пішов захищати свою Батьківщину[3]. Згодом потрапив у полон. 20 квітня відео з полоненими опублікували ДНР і в ньому обіцяли «збереження життя та дотримання міжнародних законів про поводження з полоненими». 1 травня 2022 року російські загарбники передали матері тіло з великим отвором на потилиці[4].

Досягнення[ред. | ред. код]

  • 26 квітня 2014 року. Відкритий всеукраїнський турнір «Кубок Донбасу», Донецьк — 1 місце (- 70 кг)[1];
  • 23 березня 2013 року. Чемпіонат України, Луцьк, IKO Matsushima - 1 місце (16-17 років, - 70 кг). Чемпіон України[1];
  • 6 квітня 2013 року. Чемпіонат Київської області, Вишгород, Kyokushinkan — 1 місце (16-17 років, до 70 кг) + приз «Кращий боєць турніру»[1];
  • 15 грудня 2012 року. Всеукраїнський турнір, Херсон, IKO1 — 1 місце (16-17 років, до 70 кг) + приз за кращу техніку[1];
  • 17 листопада 2012 року. Фінал кубка України з кіокушинкан карате, Тернопіль — 1 місце (16-17 років, до 70 кг)[1];
  • 12-13 травня 2012 року. Сентеш (Угорщина), Кубок Світу з ХонКіокушин карате - 1 місце (15-16 років, до 70 кг)[1];
  • 23 березня 2012 року. Чемпіонат України, Луцьк, IKO Matsushima - 2 місце (14-15 років, + 60 кг). Срібний призер України[1];
  • 23 березня 2012 року. Кубок Європи, Київ, IKO Sosai - 1 місце (14-15 років, до 70 кг)[1];
  • 25-26 лютого 2012 року. Чемпіонат Росії, IKO Matsushima - 1 місце (14-15 років, + 60 кг)[1];
  • 3-4 грудня 2011 року. Перше Першість світу, Москва 14-15 років, до 65 кг - 2-місце[1];
  • 19 листопада 2011 року. Відкрита першість Донецької області - 1 місце (14-15 років, + 60 кг)[1];
  • 17 вересня 2011 року. Кубок Європи Європи, Мукачево 15-16 років, до 70 кг — 1-місце[1];
  • 24 жовтня 2010 року. Відкритий кубок Донбасу (1-місце 14-15 років, понад 60 кг)[1];
  • 2010 рік. Відкритий кубок Луганської області (14-15 років 1-місце до 60 кг)[1];
  • 2010 рік. Чемпіонат Донецької області (1-місце 1996—1997 роки. понад 60 кг)[1];
  • 25 жовтня 2009 року. Відкритий кубок Донбасу (1-місце 12-13 років, понад 50 кг)[1];
  • 12 квітня 2009 року. Міжнародний турнір, Алушта — 1-місце (12-13 років до 50 кг)[1];
  • 21 березня 2009 року. Відкритий чемпіонат Херсонської області (3-місце 12-13 років, до 45 кг)[1];
  • 2009 рік. Чемпіонат Донецької області (3-місце 1996-1997 роки. 50-60 кг)[1];
  • 16-17 грудня 2006 року. Відкритий чемпіонат Херсонської області (1-місце 10-11 років, до 35 кг)[1];
  • 20-21 квітня 2007 року. Відкритий чемпіонат Херсонської області (1-місце 10-11 років, до 35 кг)[1];
  • 7 жовтня 2007 року. Відкрита першість Херсонської області (1-місце 10-11 років, до 35 кг)[1].

Дивіться також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я Звоник Дан Русланович
  2. ↑ Янголи спорту: а скільки мали б ще дістать олімпів…
  3. ↑ Смерть молодого каратиста потрясла Украину. Фото убитого в плену послали его матери
  4. ↑ Украинский военный с «Азовстали» передан родственникам мёртвым
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Звоник_Дан_Русланович&oldid=39930792