Зелена кнопка (мультфільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зелена кнопка
Вид мальований
Режисер Ірина Гурвич
Сценарист Л. Казаров
Оператор Анатолій Гаврилов
Композитор Борис Буєвський
Кінокомпанія Київнаукфільм
Тривалість 10 хв. 55 с.[1]
Мова російська
Країна УРСР УРСР
Рік 1965

«Зелена кнопка» (рос. «Зеленая кнопка») — анімаційний фільм 1965 року Творчого об'єднання художньої мультиплікації студії Київнаукфільм, режисер — Ірина Гурвич[2]. Мультфільм озвучено російською мовою. Мультфільм виконано у техніці мальованої анімації, з поєднанням мальованої мультиплікації і натурного кіно («живий актор» в мальованому мультиплікаційному оточенні). Метраж мультфільму — 299 м[2].

Сюжет[ред. | ред. код]

На планеті Мюі були лише нейроби: кібер-нейро-роботи, засновники Раціональної Цивілізації Машин. І от одного разу на планету прилетіла людина.

Над мультфільмом працювали[ред. | ред. код]

Оповідання «Зелена кнопка»[ред. | ред. код]

Оповідання «Зелена кнопка» Б. Зубкова і Є. Мусліна вперше опубліковано в журналі «Знание-сила» в 1963 році[3]. Також оповідання опубліковане в збірнику «Самозванец Стамп» в 1968 році[4][5].

Кадр з мультфільму «Зелена кнопка»

Критика[ред. | ред. код]

У «Зеленій кнопці» на належному рівні знаходиться ніби і режисерська культура, і робота художника М. Чурилова (постійний співробітник І. Гурвич, її співавтор в образотворчому вирішенні фільмів). Заслуговують на схвалення і експерименти, проведені митцями в галузі поєднання мальованої мультиплікації з натурним кіно («живий актор» в мальованому мультиплікаційному оточенні). ... «Зелена кнопка» — чи не перша спроба створити в мультиплікаційному кінематографі науково-фантастичний фільм. За основу сценарію взято гумористичне оповідання. Важко зараз уявити, яким був попередній задум сценариста Л. Казарова — сценариста, який досить успішно і плідно працює у науково-популярному кіно. Адже відтоді, як Л. Казаров зацікавився оповіданням і зробив перший варіант сценарію до того часу, як сценарій було запущено у виробництво, минуло вісімнадцять (!!!) варіантів. ... Світ майбутнього, як він змальований у «Зеленій кнопці», — світ бездушний і страшний. Це світ роботів, що повстали проти людини. І хоча за сюжетом людина їх перемагає, натиснувши «зелену кнопку» (уособлення могутності людини-володаря, людини-пана над роботами-рабами; уособлення, між іншим, досить дивне), картина та її події осідають в душі глядача похмурим тягарем. Можливо, що цю ситуацію і варто показати у кіно. Але хіба що в гумористичному, пародійному плані, як це й було в оповіданні. Отже, фальшивий у своїй основі, у вихідній ситуації сценарний матеріал не дав можливості режисеру зробити хорошу картину, прирік режисера на невдачу, хоча робота І. Гурвич в цьому фільмі цілком вправна, професійна і заслуговує на позитивну оцінку.

Крижанівський Б. М., Мальоване кіно України. — Київ: «Мистецтво», 1968. — с.116

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Обчислено за метражем
  2. а б Крижанівський Б. М. Мальоване кіно України. — Київ: «Мистецтво», 1968. — с.155
  3. «Знание-сила», № 1, 1963 год, с. 34.(рос.)
  4. Борис Зубков, Евгений Муслин. Самозванец Стамп. — М.: Молодая гвардия, 1968. — с. 269–273(рос.)
  5. Борис Зубков, Евгений Муслин «Самозванец Стамп» [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела[ред. | ред. код]