Зелікін Самарій Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зелікін Самарій Маркович
Дата народження18 березня 1931(1931-03-18)
Місце народженняЛисичанськ, СРСР
Дата смерті23 грудня 2007(2007-12-23) (76 років)
Місце смертіМосква, Росія
Громадянство СРСР
 Росія
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
Професіякінорежисер
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
ЧленствоСК СРСР
Нагороди
Премія Ленінського комсомолу заслужений діяч мистецтв Росії
IMDbID 11712865

Зелікін Самарій Маркович (нар. 18 березня 1931(19310318), с. Верхнє (тепер входить до складу міста Лисичанськ), Луганська область — пом. 23 грудня 2007)  — радянський і російський режисер-документаліст. Заслужений діяч мистецтв Росії (1998). Дійсний член Міжнародної академії телебачення та радіо.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив факультет журналістики Харківського університету (1953).

На Харківській студії телебачення створив фільми:

  • «У наших друзів моряків» (1958),
  • «Книга дружби» (1959),
  • «Слово про Україну» (1961),
  • «За законами нашого завтра» (1965),
  • «Тореадори з Васюківки»,
  • «Живе людина на околиці» (1966),
  • «Революція продовжується» (1967),
  • «Шинов та інші» (1967).

Згодом переїхав до Москви.

Створив близько 70 документальних фільмів, лауреат низки міжнародних фестивалів. Його стрічки — «Труды и дни Терентия Мальцева», «Семейный круг», «Эвакуация», «Человек меняет кожу» — взірці теледокументалістики. Фахівці називають Самарія Зелікіна класиком радянського документального кіно[1][2].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ушел из жизни сценарист и режиссер Самарий Зеликин (Известия) (рос.)
  2. ↑ Самарий Зеликин: "Телевидение уже воспитало своего зрителя" (Известия, 13.09.2007) (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зелікін_Самарій_Маркович&oldid=40426295