Змочування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Крайовий кут змочування.
Крапля води на гідрофобній (незмочуваній) поверхні.
Крапля води на гідрофільній поверхні.
Елементарний акт змочування поверхні водою

Змочування (рос. смачивание, англ. wetting, нім. Benetzung f) — дія до властивості змочуваності.

Змочування відбувається, наприклад, при змішуванні корисної копалини, гірської породи тощо з водою, пульпою, реагентом.

Про рідину, яка розпливається тонкою плівкою по твердому тілу, кажуть, що вона змочує дане тверде тіло.

Добре змочування є обов'язковою умовою формування ефективної клейової плівки зв'язуючого на твердій поверхні. Мірою змочуваності твердої поверхні зв'язуючим є крайовий кут змочування θ (див. рис.) — кут, утворений поверхнею розділу двох фаз із поверхнею третьої. Його прийнято відраховувати убік більш полярної (як правило рідкої) фази. Нульове значення крайового кута відповідає повному змочуванню, значення крайового кута θ = 180о відповідає випадку повного незмочування твердої поверхні зв'язуючим.

Змочувальний реагент[ред.ред. код]

ЗМОЧУВАЛЬНИЙ РЕАГЕНТ — хімічний реагент, який здатний покривати поверхню устаткування тонкою плівкою.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Донецьк : Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
  • П. П. Чолпан. Фізика. К.:Вища школа. 2003. — 567 с.
  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0