Золотий ключик, або Пригоди Буратіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Золотий ключик, або Пригоди Буратіно
рос. Золотой ключик, или Приключения Буратино
Обкладинка видання українською мовою 2020 року
Жанрказка
АвторО. М. Толстой
Моваросійська
Опубліковано1936
ISBN-13:978-5-465-01370-3
ISBN-10:5-465-01370-2
CMNS: Цей твір у Вікісховищі

«Золотий ключик, або Пригоди Буратіно» (рос. Золотой ключик, или Приключения Буратино) — повість-казка Олексія Миколайовича Толстого, що являє собою літературну обробку казки Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо. Історія дерев'яної ляльки». Толстой присвятив книгу своїй майбутній дружині Людмилі Іллівні Крестинській.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Створення повісті почалося з того, що в 1923 році Олексій Толстой, будучи в еміграції, редагував російський переклад казки італійського письменника Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо. Історія дерев'яної ляльки» (1883), здійснений Ніною Петровською. Через рік ця книжка вийшла в Берліні, у видавництві «Накануне»[1] (коли Толстой уже повернувся у СРСР).

Повість примітна рядом адаптацій італійських реалій до російських, стилістичними переробками (російські прислів'я, приказки й т.п.), іншими відмінностями від оригіналу,[2][3] які згодом перейшли у «Золотий ключик». Наприклад, ім'я батька Піноккіо у цьому перекладі — Карло (в оригіналі — Джеппетто).

У жовтні 1933 року Олексій Толстой підписав із «Детгизом» договір на переробку свого (у співавторстві з Ніною Петровською) переказу «Піноккіо», а навесні 1935 року повернувся до цієї казки, відклавши роботу над трилогією «Ходіння по муках»[2] (в той час письменник одужував після інфаркту міокарда, перенесеного у грудні 1934 року).

Сюжет

[ред. | ред. код]

Дія казки відбувається у вигаданому італійському «містечку на березі Середземного моря».

Персонажі

[ред. | ред. код]

Переклад українською

[ред. | ред. код]

Українською мовою казку перекладали Наталія Забіла, Юрій Стрєлков-Серга.

Література

[ред. | ред. код]
  • Арзамасцева И. Н. Школа для Буратино, или «Грустные и прозрачные воспоминания» : [арх. 21 вересня 2019] : [рос.] // Детские чтения. — 2018. — Т. 13, вып. 1 (26 октября). — С. 319–324. — ISSN 2304-5817.
  • Василькова А. Н.. Золотой ключик А. Н. Толстого // [2] — ГИИ, 2016. — С. 123—134. — ISBN 978-5-98287-097-1. Архівовано з джерела 15 вересня 2017
  • Липовецкий, М. Н. Буратино: Утопия свободной марионетки // Весёлые человечки: культурные герои советского детства. — Новое литературное обозрение. Научная библиотека, 2008. — Вип. LXXIV. — С. 125—152. — ISBN 978-5-86793-642-6.
  • Петровский М. С. Что отпирает «Золотой ключик» // Книги нашего детства. — Издательство Ивана Лимбаха, 2008. — С. 217—324. — 2000 прим.
  • Прохоров А.. Три Буратино: Эволюция советского киногероя // Весёлые человечки: культурные герои советского детства. — Новое литературное обозрение. Научная библиотека, 2008. — Вип. LXXIV. — С. 123—180. — ISBN 978-5-86793-642-6.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Коллоди К. Приключения Пиноккио / Перевод с итальянск. Нины Петровской. Переделал и обработал Алексей Толстой. Илл. Льва Малаховского. — Берлин: Накануне, 1924. — [Сер. «Детская библиотека „Накануне“»]. — 102 с. [1] [Архівовано 25 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  2. ↑ а б Петровский, 2008.
  3. ↑ Ілюстрації до цієї книги виконані Львом Малаховським – рідним братом Броніслава Малаховського, першого ілюстратора «Золотого ключика»

Посилання

[ред. | ред. код]
книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Золотий_ключик,_або_Пригоди_Буратіно&oldid=41078181