Зубрик
Зубрик (пол. Zubrzyk) — село в Польщі, на Лемківщині, у гміні Північна-Здруй Новосондецького повіту Малопольського воєводства. Населення — 360 осіб (2011[1]).
Розташування[ред. | ред. код]
Межує з Верхомлею Великою (ґміна Північна-Здруй) і Жеґестовом (ґміна Мушина), а на словацькому березі Попраду розташоване село Заводдя (Zavodie). Знаходиться на території Попрадського ландшафтного парку, при воєводській дорозі № 971 і при залізничній лінії № 96.
Історія[ред. | ред. код]
8 січня 1547 року Теодор і його спадкоємці отримали привілей на 2 лани солтиства в Зубрику на волоському праві. Документальні свідчення XVI ст. про русинське (українське) населення села польські історики безпідставно трактують як «волоську колонізацію» через закріпачення українців з використанням волоського права. Село входило до мушинського маєтку краківського єпископа.
4 квітня 1664 р. краківський єпископ Андрей Тржебіцкий дав греко-католицькому священикові в Зубрику так звану «Кащаківську ріллю» і звільнив його частково від податків.
З 1781 року село перейшло до цісарської власності Габсбургів. До середини XIX ст. церква св. Луки належала до парафії Верхомля Велика Мушинського деканату Перемишльської єпархії, надалі — до парафії Жеґестів. У 1895 р. село належало до Новосондецького повіту, було 55 будинків і 313 мешканців (289 греко-католиків, 21 римо-католик і 3 юдеї).
З листопада 1918 по січень 1920 село входило до складу Лемківської Республіки.
До середини XX ст. в регіоні переважало лемківсько-українське населення. У 1939 році з 350 жителів села 335 були українцями, 10 — поляками і 5 — євреями.[2] До 1945 р. в селі була дочірня греко-католицька церква парафії Жеґестів Мушинського деканату, метрики велися з 1780 р.[3]
У період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. Уцілілі 1947 року під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі Польщі.
У 1975-1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Мурована церква святого Євангеліста Луки побудови 1885 року, після 1947 року перетворена на костел.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 181 | 32 | 137 | 12 |
Жінки | 179 | 43 | 105 | 31 |
Разом | 360 | 75 | 242 | 43 |
Посилання[ред. | ред. код]
- Zubrzyk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 675. (пол.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 55.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 88-89 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 24 червня 2016.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
.
|
Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |