Зубрик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Зубрик
пол. Zubrzyk

Координати 49°24′ пн. ш. 20°46′ сх. д. / 49.400° пн. ш. 20.767° сх. д. / 49.400; 20.767Координати: 49°24′ пн. ш. 20°46′ сх. д. / 49.400° пн. ш. 20.767° сх. д. / 49.400; 20.767

Країна Польща
Воєводство Малопольське воєводство
Повіт Новосондецький повіт
Гміна Північна-Здруй
Населення 360 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 18
Автомобільний код KNS
SIMC 0459885
GeoNames 753094
OSM 2892446 ·R (Ґміна Північна-Здруй)
Зубрик. Карта розташування: Польща
Зубрик
Зубрик
Зубрик (Польща)
Зубрик. Карта розташування: Малопольське воєводство
Зубрик
Зубрик
Зубрик (Малопольське воєводство)
Мапа

Зубрик (пол. Zubrzyk) — село в Польщі, на Лемківщині, у гміні Північна-Здруй Новосондецького повіту Малопольського воєводства. Населення — 360 осіб (2011[1]).

Розташування[ред. | ред. код]

Межує з Верхомлею Великою (ґміна Північна-Здруй) і Жеґестовом (ґміна Мушина), а на словацькому березі Попраду розташоване село Заводдя (Zavodie). Знаходиться на території Попрадського ландшафтного парку, при воєводській дорозі № 971 і при залізничній лінії № 96.

Історія[ред. | ред. код]

8 січня 1547 року Теодор і його спадкоємці отримали привілей на 2 лани солтиства в Зубрику на волоському праві. Документальні свідчення XVI ст. про русинське (українське) населення села польські історики безпідставно трактують як «волоську колонізацію» через закріпачення українців з використанням волоського права. Село входило до мушинського маєтку краківського єпископа.

4 квітня 1664 р. краківський єпископ Андрей Тржебіцкий дав греко-католицькому священикові в Зубрику так звану «Кащаківську ріллю» і звільнив його частково від податків.

З 1781 року село перейшло до цісарської власності Габсбургів. До середини XIX ст. церква св. Луки належала до парафії Верхомля Велика Мушинського деканату Перемишльської єпархії, надалі — до парафії Жеґестів. У 1895 р. село належало до Новосондецького повіту, було 55 будинків і 313 мешканців (289 греко-католиків, 21 римо-католик і 3 юдеї).

З листопада 1918 по січень 1920 село входило до складу Лемківської Республіки.

До середини XX ст. в регіоні переважало лемківсько-українське населення. У 1939 році з 350 жителів села 335 були українцями, 10 — поляками і 5 — євреями.[2] До 1945 р. в селі була дочірня греко-католицька церква парафії Жеґестів Мушинського деканату, метрики велися з 1780 р.[3]

У період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. Уцілілі 1947 року під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі Польщі.

У 1975-1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Мурована церква святого Євангеліста Луки побудови 1885 року, після 1947 року перетворена на костел.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 181 32 137 12
Жінки 179 43 105 31
Разом 360 75 242 43

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 55.
  3. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 88-89 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 24 червня 2016.
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

.