Зуєв Павло Павлович
| Павло Павлович Зуєв | ||
|---|---|---|
 Генерал-лейтенант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1962 р. с.Бобаріка Крупського району Мінської області. | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Формування |
 Повітряні сили | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Павло Павлович Зуєв — український військовик, генерал-лейтенант[1], кандидат технічних наук[2]. Від липня 2021 року тимчасово виконуючий обов'язки начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України — начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України[3].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у 1962 році у селі Бобаріка Крупського району Мінської області.
У 1984 році закінчив Мінське вище інженерне зенітне ракетне училище ППО. Офіцерську службу розпочав начальником радіотехнічного відділення. З 1984 по 1994 рік проходив службу на посадах начальника радіотехнічного відділення, заступника командира дивізіону з озброєння — командира радіотехнічної батареї, командира зенітного ракетного дивізіону, командира окремого зенітного ракетного дивізіону.
У 1996 році закінчив Харківський військовий університет. Далі проходив службу на посадах старшого офіцера відділення бойової підготовки відділу ЗРВ 28 корпусу ППО, начальника штабу — заступника командира 1200 зенітного ракетного полку 28 корпусу ППО, командира 1200 зенітного ракетного полку 28 корпусу ППО, командира 62 зенітної ракетної бригади 28 корпусу ППО, начальника відділення оперативного планування (бойового застосування) — заступника начальника оперативного відділу штабу 28 корпусу ППО.
У 2007 році отримав звання генерал-майора перебуваючи на посаді начальнику штабу — першого заступника командира повітряного командування «Центр» Повітряних Сил Збройних Сил України[4].
З 2008 по 2017 рік — командир Повітряного командування «Південь».
У грудні 2017 по 2020 рік — заступник командувача з бойової підготовки — начальник управління бойової підготовки Командування Повітряних Сил ЗС України.
У 2020 році призначений на посаду заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Нагороди[ред. | ред. код]
За особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм, відзначений:
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 5 грудня 2011 року № 1100/2011 «Про присвоєння військових звань»
- ↑ Вітаємо з захистом дисертації!. Сайт Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 7 вересня 2019.
- ↑ Log In or Sign Up to View. www.facebook.com (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2007 року № 725/2007 «Про присвоєння військових звань»
- ↑ Указ Президента України від 6 грудня 2012 року № 683/2012 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія П.Зуєва на офіційному сайті Міністерства оборони України [Архівовано 3 липня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |