Йоахім II Гектор (курфюрст Бранденбургу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоахім II Гектор
нім. Joachim II. Hector
Lucas Cranach d.Ä. - Porträt Kurfürst Joachim II.jpg
Народився 13 січня 1505(15050113)
Келльн
Помер 3 січня 1571
Берлін
Поховання
Громадянство
(підданство)
Бранденбург
Національність німець
Титул курфюрст Бранденбургу
Посада Курфюрст
Термін 1535—1571 роки
Попередник Йоахім I Нестор
Наступник Йоган II Георг
Конфесія католицтво
лютеранство
Рід Гогенцоллерни
Батько Йоахім I Нестор
Мати Єлизавета Ольденбург
Родичі Catherine of Brandenburg-Küstrin[d], Йоахім Фрідріх, Albert of Mainz[d], Eric I, Duke of Brunswick-Lüneburg[d], Альбрехт III Ахілл, Ursula of Brandenburg, Duchess of Münsterberg-Oels[d], Sophie of Legnica[d], John V, Prince of Anhalt-Zerbst[d] і Margaret of Münsterberg[d]
Брати, сестри  • John, Margrave of Brandenburg-Küstrin[d], Anna of Brandenburg[d], Margaret of Brandenburg[d] і Elisabeth of Brandenburg, Duchess of Brunswick-Calenberg-Göttingen[d]
У шлюбі з Магдалена Саксонська
Ядвіга Ягелонка
Діти 7 синів і 6 доньок

Йоахім II Гектор (*Joachim II Hector, 13 січня 1505 — 3 січня 1571) — курфюрст Бранденбургу у 15351571 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Молоді роки[ред. | ред. код]

Походив з династії Гогенцоллернів. Старший син Йоахіма I Нестора, курфюрства Бранденбурга, та Єлизавети (доньки Ганса I, короля Данії, Норвегії та Швеції). Народився у 1505 році у м. Келльн (частина сучасного Берліна). Здобув гарну освіту. Внаслідок конфлікт матері та батька Йогана Гектора стосовно релігійних питань, у 1528 році Єлизавета Данська залишила Бранденбург.

У 1522 році очолив імпераський округ Нижня Саксонія. У 1520-х роках у складі імператорських військ брав участь у війнах проти Османської імперії. В 1524 році оженився на доньці Георга, герцога Саксонії.

1534 року батько змусив його підписати договір щодо спадщини, зр яким Йоахім Гектор зобов'язався залишатися католиком. Того року померла його дружина.

Курфюрст[ред. | ред. код]

1535 року після смерті батька Йоахім II Гектор успадковував в курфюрстві Бранденбург. Втім мав лише Альтмарку та Середній марці, в Ноймарці посів молодший брат Йоган, що став Бранденбург-Кюстрінським маркграфом. Того ж року оженився на доньці Сигізмунда, короля Польщі. Втім відмовився підтримувати брата своєї тещі — Янош Запольї — на трон Угорщини. Замість цього став на бік Фердинанда Габсбурга.

1536 році перетворив домініканський монастир в Келльні на родинну всипальню. У 1537 році уклав договір з Фрідріхом II, володарем Бжецького і Легніцького князівств щодо їх спадкування Бранденбургом після смерті Фрідріха II. Водночас Йоахім Гектор уклав союз з імператором Карлом V.

У 1539 році був присутнім на зібранні курфюрстів в Франфурті-на-Майні, де лютеранський проповідник Пилип Меланхтон закликав не переслідувати жидів. після цього Йоахім II видав дозвіл на повернення жидів до Бранденбургу. Того ж року в Шпандау прийняв причастя за двома видами, що означало певну симпатію до лютеранства.

У 1541 році брав участь у війні проти османської імперії, де він командував імперським військом в Угорщині. У 1541 році невдало облягав місто Буда, а у 1542 році зазнав поразки біля Пешта. У 1542—1543 роках за наказом курфюрства зведено мисливський палац Ґруневальд.

Протягом 1540-х років вміло лавірував між Шмалькаденським (лютеранським) союзом та Католицькою лігою. У 1547 році надав допомогу імператору Карлу V у Шмалькаденській війні, в якій Іоганн-Фрідріх, курфюрст Саксонії, зазнав нищівної поразки.

Своїм марнотратством, яке заохочував його фінансовий агент празький жид Ліппольд бен-Хлухім, Йоахім II привів в розлад фінанси держави. На 1544 рік його борг становив 1 млн гульденів, незважаючи на значні податки, зокрема за право селитися в Бранденбурзі жиди з 1543 року стали платили великі податки. Також почалося зменшення кількості коштовного металу в монетах.

У 1555 році після зречення від влади імператора Карла V, Йоахім II Гектор перейшов на лютеранство. Разом з тим зберіг багато з католицького обряду, насамперед єпископат, значну частину меси здійснювалося латиною, релігійні п'єси та святкові дні. 1558 року приєднався до Аусбурзького сповідання.

1568 року після смерті його стрийка Альбрехта, герцога Пруссії, Йоахім II висунув права на частину цієї держави. 1569 року скориставшись важким фінансовим становищем Сигізмунда II Август, короля Речі Посполитої, що брав участь у Ливонській війні проти Московського царства, курфюрст Бранденбургу придбав у нього права на Пруссію у випадку вимирання тамтешньої династії Гогенцоллернів.

Помер у 1571 році раптово в своєму палаці Копенек. Йому спадкував старший син Йоган Георг.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Магдалена, донька Георга I, герцога Саксонії

Діти:

  • Йоган Георг (1525—1598), курфюрст Бранденбургу у 1571—1598 роках
  • Барбара (1527—1595), дружина Георга II П'яст, князя Бжецького
  • Єлизавета (1528—1529)
  • Фрідріх (1530—1552), архієпископ Магдебургу
  • Альбрехт (1532)
  • Георг (1532)
  • Пауль(1534)

2. Дружина — Ядвіга, донька Сигізмунда I Ягеллона, короля Польщі

Діти:

  • Єлизавета-Магдалина (1537—1595), дружина Франца-Отто, герцога Брауншвейг-Люнебургу
  • Зігмунд (1538—1566), архієпископ Магдебургу
  • Гедвіга (1540—1602), дружина Юліуса, герцога Брауншвейг-Люнебурга
  • Софія (1541—1564), дружина Вільгельма Рожмберка, бурграфа королівства Богемія
  • Йоахім (1543—1544)
  • донька (1545)

3. Коханка — Анна Дітеріч

Діти:

  • 2 бастарди

Джерела[ред. | ред. код]

  • Udo Krolzik: Joachim II. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 3, Bautz, Herzberg 1992, ISBN 3-88309-035-2, Sp. 110—115.
  • Lars Adler: Joachim II. von Brandenburg (1505—1571). In: Susan Richter, Armin Kohnle (Hrsg.): Herrschaft und Glaubenswechsel. Die Fürstenreformation im Reich und Europa in 28 Biographien (Heidelberger Abhandlungen zur Mittleren und Neueren Geschichte; Bd. 24), Heidelberg 2016, ISBN 978-3-8253-6656-8, S. 264—282
  1. http://www.diegeschichteberlins.de/geschichteberlins/persoenlichkeiten/persoenlichkeitenhn/499-joachim-ii.html